В Сербію привезли останки останнього короля Югославії

До Сербії зі США привезли останки останнього короля Югославії Петра ІI Карагеоргієвича. 42 роки тому він помер у вигнанні у США.

 

Про це повідомляє сербський портал B92.

Неповнолітній Петро став королем в 1934 році - після убивства в Марселі болгарськими терористами його батька, короля Югославії Александра. Регентом Петра став його дядько, Павло Карагеоргійович.

Павло був усунутий від регентства за свою пронімецьку орієнтацію і приєднання до союзу Німеччини, Японії та Італії весною 1941 року. 17-річний Петро ІІ був проголошений повнолітнім і створив новий уряд. У відповідь у квітні 1941 року Гітлер із союзниками напав на Югославію і за 10 днів змусив країну до капітуляції.

Петро ІІ разом із урядом у вигнанні залишили Югославію. Місцева антинацистська партизанка розкололася на дві групи - прокоролівські "четники" і комуністи. Між ними точилися справжні бої, "четники" боролися проти комуністів, іноді співпрацюючи з німцями.

Зрештою перемогли комуністи, після Другої Cвітової Югославія стала соціалістичною державою. Король залишився на еміграції. Останні роки він прожив у США, де в 1970-му році помер і став єдиним європейським королем, похованим в Америці.

Син Петра II - кронпринц Александр - побажав, аби останки його батька були поховані в королівській усипальниці, розташованій у центральній частині Сербії.

Очікується, що останнього югославського короля поховають весною 2013 року. До цього часу в Сербію привезуть прах матері Петра Марії, його дружини Александри і брата, принца Андрія.

Спадкоємцем трону нині є син Петра ІІ, кронпринц Александр. Він мешкає в королівському палаці в Белграді, однак Сербія досі є республікою, питання відновлення монархії викликає дискусії в сербській громаді.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.