Янукович так і не поклав квіти до пам'ятника львівським професорам

Президенти Польщі та Німеччини Броніслав Коморовський і Крістіан Вульф поклали у Вроцлаві квіти до пам'ятника розстріляних нацистами професорів Львівських університетів. Віктор Янукович не прибув на церемонію.

Про це повідомляє "Польське радіо".

Покладання квітів відбувалося в рамках святкування 200-річчя Вроцлавського університету, в якому Янукович мав узяти участь разом із німецьким і польським президентами. Однак візит українського президента до Польщі було відкладено нібито через туман на місцевому аеродромі.

Пам'ятник львівським професорам розташовано у Вроцлавській політехніці, він присвячений ученим, які було замордовані гітлерівцями 4 липня 1941 року на Вулецьких пагорбах у Львові. Тоді нацисти розстріляли 36 львівських учених, серед яких були науковці світового рівня - філолог Тадеуш Бой-Желеньський, медик Антоній Цєшинській, ректор "Львівської політехніки" Каспар Вайгель та інші.

Аналогічний пам'ятник було відкрито цього року за сприяння Львівської міськради у Львові.

Убивство професорів у Львові: факти і міфи

Польське радіо повідомило, що неофіційною темою зустрічі лідерів трьох країн мала бути доля ув'язненої Юлії Тимошенко.

Після закінчення святкування президент Німеччини Крістіан Вульф висловив жаль з приводу того, що погода завадила українському президенту відвідати урочистості, і промовисто натякнув, що зустріч відбудеться, "коли з України спаде туман".

У вересні 2011 року в костелі сусіднього з Вроцлавом міста Свидниця за участі місцевої влади було відкрито пам'ятну таблицю, яка звинувачує у розстрілі львівських професорів українців із батальйону "Нахтіґаль".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.