Янукович так і не поклав квіти до пам'ятника львівським професорам

Президенти Польщі та Німеччини Броніслав Коморовський і Крістіан Вульф поклали у Вроцлаві квіти до пам'ятника розстріляних нацистами професорів Львівських університетів. Віктор Янукович не прибув на церемонію.

Про це повідомляє "Польське радіо".

Покладання квітів відбувалося в рамках святкування 200-річчя Вроцлавського університету, в якому Янукович мав узяти участь разом із німецьким і польським президентами. Однак візит українського президента до Польщі було відкладено нібито через туман на місцевому аеродромі.

Пам'ятник львівським професорам розташовано у Вроцлавській політехніці, він присвячений ученим, які було замордовані гітлерівцями 4 липня 1941 року на Вулецьких пагорбах у Львові. Тоді нацисти розстріляли 36 львівських учених, серед яких були науковці світового рівня - філолог Тадеуш Бой-Желеньський, медик Антоній Цєшинській, ректор "Львівської політехніки" Каспар Вайгель та інші.

Аналогічний пам'ятник було відкрито цього року за сприяння Львівської міськради у Львові.

Убивство професорів у Львові: факти і міфи

Польське радіо повідомило, що неофіційною темою зустрічі лідерів трьох країн мала бути доля ув'язненої Юлії Тимошенко.

Після закінчення святкування президент Німеччини Крістіан Вульф висловив жаль з приводу того, що погода завадила українському президенту відвідати урочистості, і промовисто натякнув, що зустріч відбудеться, "коли з України спаде туман".

У вересні 2011 року в костелі сусіднього з Вроцлавом міста Свидниця за участі місцевої влади було відкрито пам'ятну таблицю, яка звинувачує у розстрілі львівських професорів українців із батальйону "Нахтіґаль".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.