У Варшаві демонтували пам'ятник Червоній армії... (ФОТО)

...щоб перенести його на інший бік площі, оскільки він заважає будувати вихід з метро. Монумент, який у Польщі називають "Пам'ятником чотирьом сплячим", розібрали та обіцяють почистити і встановити заново. Російська блогосфера обурюється.

Про це повідомляє Польське радіо.

"Пам'ятник польсько-радянському збройному братерству буде перенесено на північну частину Віленської (Вільно, Вільня - старовинна назва Вільнюса - ІП) площі у зв'язку з будівництвом станції метро "Віленський вокзал", - сказав речник місцевого метробуду Міхал Вітчинський.

За словами будівельників, після демонтажу пам'ятник почистать, а потім установлять на іншому боці площі, на розі вулиці Кирила й Мефодія.

 

 За кілька місяців до перенесення невідомі облили монумент білою фарбою

Демонтаж триватиме близько місяця, а проводитимуть його спеціалісти з консервації пам'ятників: "Спершу знімемо фігури з п'єдесталу, літери й цифри, потім фігури під постаментом, потім розберемо фасад п'єдесталу і його бетонну основу".

 

За словами Вітчинського, фігури і плити буде почищено і консервовано спеціальними восками, які убезпечать метал і камінь від корозії і впливу зовнішнього середовища.

Пам'ятник "Братству по зброї" було відкрито восени 1945 року, навпроти урядової адміністрації, яка розмістилася в будинку колишньої дирекції Польської залізниці.

Те, що уряд розташувався у варшавському районі Прага, на правому березі Вісли, далеко від центру столиці, не дивує - адже після Варшавського повстання лівобережна частина міста була знесена з лиця землі.

Феномен Польської підпільної держави

Саме у Празі застряла Червона Армія в серпні 1944 року, поки Армія Крайова вела виснажливі бої один на один із нацистами. Зрештою Варшавське повстання було придушене, а місто знищене - Червона армія разом із союзним Військом Польським уступила в нього тільки в січні 1945 року.

Пам'ятник польсько-радянському братерству по зброї був першим пам'ятником, відкритим на теренах Польщі після Другої світової. Спершу фігури були виготовлені з гіпсу, потім у Німеччині відлили їх із бронзи.

Місцеві жителі називали монумент "Пам'ятником чотирьом сплячим і трьом воюючим" (ідеться про фігури внизу і нагорі п'єдесталу), або просто "чотирьом сплячим".

На п'єдесталі написано польською і російською: "Слава героям Радянської Армії, товаришам по зброї, які віддали своє життя за свободу і незалежність польського народу. Цей монумент встановили машканці Варшави, 1945 р."

Після 1989 року неодноразово піднімалося питання знесення пам'ятника. Планувалося зробити це у 2007 році, у зв'язку з перебудовою трамвайних зупинок на площі.

 Так пам'ятник чотирьом сплячим виглядав до демонтажу

Торік депутат міськради від "Партії і Справедливості" (консервативна партія, якою після загибелі Леха Качинського керує його брат Ярослав - ІП) Мацєй Мацейовський пропонував підірвати "кошмарний пам'ятник радянським окупантам" як "релікт минулої епохи".

Пам'ятник Третьому Українському фронту розмалювали під комікси (ФОТО)

В російській блогосфері новина про демонтаж пам'ятника викликала море обурення у стилі "ми їх від фашистів визволили, а вони, невдячні". Ньюанс про перенесення монумента не викликав довіри у російських блогерів.

Нагадаємо, що в Ізраїлі цього року планується відкрити пам'ятник на честь Червоної Армії.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.