Мера Запоріжжя просять виконати обіцянку і знести Сталіна (ПЕТИЦІЯ)

Громадська ініціатива "Оновлення країни" та організація "Тризуб" ініціювали збір підписів до міського голови Запоріжжя Олександра Сіна з проханням демонтажу бюста Сталіна. Раніше Сін казав, що попередній пам'ятник був установлений незаконно, і обіцяв знести.

У петиції до запорізького мера її автори називають встановлення бюста Сталіна "відкритою провокацією", яка "може спричинити громадські протести".

Підписанти звертають увагу, що в січні 2010 року Апеляційний суд м. Києва зазначив, що за висновком Головного слідчого управління СБУ Сталін разом із іншими комуністичними керівниками "шляхом створення життєвих умов, розрахованих на фізичне винищення частини українців спланованим ними Голодомором 1932-1933 років, умисно організували геноцид частини української національної групи, внаслідок чого було знищено 3 млн. 941 тис. осіб".

Павуки, очерет і лелеки. Що їли українці під час Голодомору

Також зазначається, що міжнародна спільнота також засуджує звеличення сталінізму: "Комітет Парламентської асамблеї ОБСЄ з демократії ухвалив резолюцію, яка прирівнює сталінізм до нацизму і закликає до міжнародного засудження тоталітарних режимів".

"Звертаємося до Вас, як до високоморальної людини, яка вже заявляла свою чітку позицію стосовно спорудженого раніше комуністами пам’ятника, а також спроб його відновити", йдеться в петиції.

Автори просять міську владу Запоріжжя "невідкладно дати чітку оцінку діям представників КПУ щодо спорудження скульптури Сталіна" і "вжити заходів щодо переміщення пам’ятника у приміщення обкому КПУ або у місце, де ця скульптура не дратуватиме мешканців міста, родичів загиблих, іноземних туристів".

Наразі під зверненням підписалося 1270 громадян.

Поставити підпис можна тут.

Як відомо, 7 листопада Запорізьким обласним комітетом КПУ був відновлений пам’ятник колишньому керівникові СРСР біля будівлі Компартії.

В лютому 2011 року мер Запоріжжя Олександр Сін заявив, що погруддя Сталіна перед входом до Запорізького обкому Компартії встановлено незаконно, оскільки спочатку не було внесене в архітектурний проект. Мер пообіцяв "ужити заходів для знесення пам'ятника, якщо комуністи повторно його встановлять".

Гітлер проти Сталіна - хто був гірший?

Перше погруддя Сталіну в Запоріжжі було встановлено 5 травня 2010 року перед будинком Запорізького обкому КПУ. За його виготовлення комуністи заплатили 109 тисяч гривень.

28 грудня 2010 невідомі пошкодили бюст, відрізавши йому голову. Відповідальність за скоєне взяла на себе націоналістична організація "Тризуб".

У новорічну ніч 31 грудня невідомі підірвали пам'ятник Сталіну, проте встановити їхні особи слідству наразі не вдалося.

Звинувачення у пошкодженні пам'ятника Сталіну в Запоріжжі було пред'явлено дев'ятьом "тризубівцям". Вони були заарештовані, проте 13 квітня Жовтневий районний суд Запоріжжя звільнив їх з-під арешту на поруки народних депутатів України.

Про легенди й міфи стосовно "пам'ятника" Сталіну в Запоріжжі читайте на "Історичній Правді".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.