Мера Запоріжжя просять виконати обіцянку і знести Сталіна (ПЕТИЦІЯ)

Громадська ініціатива "Оновлення країни" та організація "Тризуб" ініціювали збір підписів до міського голови Запоріжжя Олександра Сіна з проханням демонтажу бюста Сталіна. Раніше Сін казав, що попередній пам'ятник був установлений незаконно, і обіцяв знести.

У петиції до запорізького мера її автори називають встановлення бюста Сталіна "відкритою провокацією", яка "може спричинити громадські протести".

Підписанти звертають увагу, що в січні 2010 року Апеляційний суд м. Києва зазначив, що за висновком Головного слідчого управління СБУ Сталін разом із іншими комуністичними керівниками "шляхом створення життєвих умов, розрахованих на фізичне винищення частини українців спланованим ними Голодомором 1932-1933 років, умисно організували геноцид частини української національної групи, внаслідок чого було знищено 3 млн. 941 тис. осіб".

Павуки, очерет і лелеки. Що їли українці під час Голодомору

Також зазначається, що міжнародна спільнота також засуджує звеличення сталінізму: "Комітет Парламентської асамблеї ОБСЄ з демократії ухвалив резолюцію, яка прирівнює сталінізм до нацизму і закликає до міжнародного засудження тоталітарних режимів".

"Звертаємося до Вас, як до високоморальної людини, яка вже заявляла свою чітку позицію стосовно спорудженого раніше комуністами пам’ятника, а також спроб його відновити", йдеться в петиції.

Автори просять міську владу Запоріжжя "невідкладно дати чітку оцінку діям представників КПУ щодо спорудження скульптури Сталіна" і "вжити заходів щодо переміщення пам’ятника у приміщення обкому КПУ або у місце, де ця скульптура не дратуватиме мешканців міста, родичів загиблих, іноземних туристів".

Наразі під зверненням підписалося 1270 громадян.

Поставити підпис можна тут.

Як відомо, 7 листопада Запорізьким обласним комітетом КПУ був відновлений пам’ятник колишньому керівникові СРСР біля будівлі Компартії.

В лютому 2011 року мер Запоріжжя Олександр Сін заявив, що погруддя Сталіна перед входом до Запорізького обкому Компартії встановлено незаконно, оскільки спочатку не було внесене в архітектурний проект. Мер пообіцяв "ужити заходів для знесення пам'ятника, якщо комуністи повторно його встановлять".

Гітлер проти Сталіна - хто був гірший?

Перше погруддя Сталіну в Запоріжжі було встановлено 5 травня 2010 року перед будинком Запорізького обкому КПУ. За його виготовлення комуністи заплатили 109 тисяч гривень.

28 грудня 2010 невідомі пошкодили бюст, відрізавши йому голову. Відповідальність за скоєне взяла на себе націоналістична організація "Тризуб".

У новорічну ніч 31 грудня невідомі підірвали пам'ятник Сталіну, проте встановити їхні особи слідству наразі не вдалося.

Звинувачення у пошкодженні пам'ятника Сталіну в Запоріжжі було пред'явлено дев'ятьом "тризубівцям". Вони були заарештовані, проте 13 квітня Жовтневий районний суд Запоріжжя звільнив їх з-під арешту на поруки народних депутатів України.

Про легенди й міфи стосовно "пам'ятника" Сталіну в Запоріжжі читайте на "Історичній Правді".

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.