Вийшла друком книга листів і документів Бульби-Боровця

На Рівненщині презентували книгу доктора історичних наук Володимира Сергійчука "Тарас Бульба-Боровець. Документи. Статті. Листи".

Про це повідомляє громадянська ініціатива "Поліська Січ".

Документи з архівів колишнього КДБ, бібліотек Нью-Йорка, архіву українських емігрантів у Міннесотському університеті, канадського Національного архіву в Оттаві, Української академії наук у Вінніпезі, приватних архівів із листами командира УПА "Поліська Січ" Тараса Бульби-Боровця упорядник Володимир Сергійчук збирав упродовж десятка років.

Книга містить протоколи допитів НКВС, агентурні донесення, інформаційні листи, інструкції з організації повстанського підпілля, листівки і накази, підписані отаманом "Поліської Січі", а також повідомлення радянських партизанів, польських і німецьких спецслужб, спогади німецьких дипломатів та радянських офіцерів, котрі вели переговори з отаманом.

Вражає зміст відкритого листа Тараса Бульби-Боровця до членів Проводу ОУН під проводом Степана Бандери із закликом створити Українську народну революційну раду і припинити криваву міжусобицю.

 

Конфлікти в ОУН та їхній вплив на Рух Опору

"За що Ви боретеся? За Україну чи ОУН? За українську державу чи за диктатуру в тій державі? За український народ чи тільки за свою партію?" – питає Боровець Бандеру.

За словами Володимира Сергійчука, оприлюднені в книзі документи свідчать, що рада "Поліської Січі" категорично відмовилась брати участь у розстрілах євреїв. Історик передивився документи Житомирського, Рівненського, Волинського і Тернопільського архівів. Радянські документи 1944 року чітко зафіксували прізвища нацистів – винуватців розстрілів. І – жодного українського прізвища.

Автор чітко розмежовує зрадників, котрі могли служити в німецькій поліції та брати участь у каральних акціях, і власне повстанців, які корилися наказу командира, а тому не були причетними до нацистських розправ.

На Житомирщині відзначили 70-річчя УПА "Поліська Січ" (ФОТО)

Книга розкриває погляди Бульби-Боровця на "польське питання", з чого випливає: командир "Поліської Січі" був супротивником будь-яких розправ із мирним населенням, незалежно від національності, і закликав до такого ставлення.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.