Запорізького Сталіна хочуть прибрати через суд

Пам’ятник Йосипу Сталіну стане предметом судового розгляду Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя.

 

Як повідомляє прес-служба громадської ініціативи "Оновлення країни", координатор у Запоріжжі Дмитро Харьков у вівторок подав до суду позов з вимогою демонтувати пам’ятник.

"Встановлення зазначеного пам’ятника у м. Запоріжжя, де я народився та постійно проживаю, є незаконним та таким, що принижує мою честь та гідність, а також завдає тяжких моральних страждань", - говориться у тексті позову.

Харьков також нагадав, що "13 січня 2010 р. Апеляційний суд м. Києва виніс Постанову, в якій чітко зазначив, що за висновком органу досудового слідства - Головного слідчого управління Служби безпеки України Йосип Сталін вважається винним в організації Голодомору 1932-1933 років в Україні, тобто, винним у смерті мільйонів мирних жителів".

"Я переконаний, що у нас достатньо можливостей у правовому полі, згідно з законом, примусити комуністів провести демонтаж повторно вставленого пам’ятника", - заявив Харьков.

Він також закликав українців подавати позови з вимогою демонтувати пам’ятник Сталіну.

Як відомо, в понеділок Запорізьким обласним комітетом Комуністичної партії України був відновлений пам’ятник колишньому керівникові СРСР біля будівлі Компартії.

За інформацією "Оновлення країни", жодних звернень до місцевої влади щодо дозволу на встановлення цього пам’ятника не надходило.

Нагадаємо, що в лютому 2011 року мер Запоріжжя Олександр Сін заявив, що погруддя Сталіна перед входом до Запорізького обкому Компартії встановлено незаконно, оскільки спочатку не був внесене в архітектурний проект. Мер пообіцяв "ужити заходів для знесення пам'ятника, якщо комуністи повторно його встановлять".

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.