На Дніпропетровщині реконструюють Січ - як туристичний об'єкт (ФОТО)

В Нікополі презентували концепцію створення історико-культурного комплексу "Чортомлицька Січ" біля пам'ятника всеукраїнського значення "Могила Івана Сірка".

Про це "Історичній Правді" повідомили ініціатори проекту.

Планується відтворити автентичний побут і дух життя Чортомлицької Січі, заснованої в цій місцевості 359 років тому. Відвідувачі зможуть постріляти з козацької зброї, спробувати себе в якості коваля чи гончара, зварити страви XVII-го сторіччя, переночувати у справжньому курені, взяти участь у рольових іграх - плаванні на "чайці" і штурмі ворожої фортеці.

Реконструйована Січ розташується поблизу могили Івана Сірка і буде мати у своєму складі: курені, в тому числі  кошового отамана та писаря, "грецький дім", сторожову вежу і торгово-ремісниче передмістя. Планується проведення фестивалів.

На могилі Сірка відкрили капличку і козацьку вежу (ФОТО)

Концепція історико-культурного комплексу "Чортомлицька Січ" належить благодійному фонду "Славетна Січ", куди входять нардепи Леонід Кожара (Партія Регіонів) і Павло Жебрівський (НУНС), поет Дмитро Павличко, підприємці і депутати місцевих рад Дніпропетровщини.

Голова Нікопольської РДА Сергій Воронов і Дніпропетровської ОДА Олександр Вілкул теж підтримують проект.

"Ідеєю дуже зацікавлена ​​наша діаспора, наприклад з Нідерландів, Польщі та Прибалтики, - додала одна із засновників фонду баронеса Ольга фон Шталенберг. - А якщо створити тут розвинену інфраструктуру, приїде багато туристів не тільки з діаспори, а й просто люди, які цікавляться світовою історією".

Орієнтовна вартість комплексу - 22 млн євро спонсорських грошей, які ще належить залучити.

Макет майбутнього комплексу

Нікопольщина була місцем розташування п'яти найвідоміших із семи Запорозьких Січей - Томаківської, Базавлуцької, Микитинської (від якої і походить сучасне місто Нікополь), Чортомлицької та Нової Січі. 

Чортомлицька Січ - укрпілений осередок Запорізької Січі на півострові при впадінні річки Чортомлик у Дніпро. Існувала з 1652 року. Згодом її назвали Сірковою, на честь отамана Івана Сірка, який найдовше з усіх запорожців перебував на гетьманській посаді і мав на Чортомлику основну базу.

Сірко та інші: як сплелися долі отамана, гетьмана й короля

Січ була зруйнована у травні 1709 року після кількаденної облоги московським військом - за підтримку запорожцями на чолі з Костем Гордієнком гетьмана Івана Мазепи. Уцілілі запорожці заснували Олешківську Січ на протилежному, лівому березі Дніпра.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.