Біля Хрещатику на киян досі дивиться Сталін

Громадськість обурена тим, що зі стін історичної будівлі по вул. Заньковецької, 4 на них дивляться Й. Сталін та В. Ленін. Відповідне звернення з вимогою усунути згадані барельєфи надійшло на адресу постійної комісії Київради з питань культури та туризму.

Питання розглядатиметься на найближчому засіданні профільної комісії, повідомляє прес-служба голови комісії Олександра Бригинця.

Депутат зазначив, оскільки будинок належить громаді м. Києва, то кияни вчинили логічно, звернувшись до київської влади з проханням вплинути на ситуацію і "дедиктаторизувати" зовнішній вигляд міста, в якому вони живуть.

Бригинець нагадав схожу ситуацію в Запоріжжі, мешканці якого обурились через встановлення скульптурної композиції, яка нагадувала Й. Сталіна.

Будинок на вулиці Заньковецької, 4 у Києві є пам'яткою культурної спадщини місцевого значення.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.