Кернес хоче демонтувати пам'ятний знак на честь суверенітету України (ФОТО)

Найближчими днями у Харкові буде демонтовано пам'ятний знак на честь проголошення декларації про суверенітет 1990 року, що знаходиться у Саду ім. Т. Шевченка, та пам'ятник кошовому отаману Івану Сіркові в місті Мерефа.

Про це повідомляє Спілка української молоді.

Харківська міська комісія з питань топоніміки та охорони історико-культурного середовища на чолі з її головою - Геннадієм Кернесом - нещодавно прийняла рішення про демонтаж і перенесення пам'ятного знаку на честь проголошення декларації про державний суверенітет України, а також пам'ятника козацькому отаманові Іванові Сіркові у м. Мерефі Харківського району Харківської області.

Фото: СУМ

Під приводом приведення міських територій до "цивілізованих стандартів" чемпіонату "Євро-2012", посилаючись на міфічні критерії "неестетичності" і "архітектурної доцільності", вказані пам'ятники у терміновому режимі мусять бути знесені і переміщені у рекреаційні зони, місцезнаходження яких на даний момент остаточно не вирішене. 

На могилі Сірка відкрили капличку і козацьку вежу (ФОТО)

Наразі повний комплект документації щодо демонтажу знаходиться на затвердженні в управлінні культури Харківської обласної державної адміністрації.

 

Згадані пам'ятники були встановлені на початку 1990-х років за ініціативи громадськості Харківщини. Вони є своєрідними символами української державності на Харківщині, біля яких традиційно проходять різноманітні громадські заходи.

2007: Добкін і Кернес записують передвиборчий ролик (ВІДЕО)

У лютому 2011 Харківська міська топонімічна комісія відмовилася перейменовувати об'єкти, названі на честь Григорія Котовського та Михайла Калініна. У липні комісія рекомендувала - а міськрада Харкова підтримала пропозицію - назвати сквер на околиці міста іменем Радянської України.

Також керівник комісії і міський голова Геннадій Кернес заявляв про наміри встановити в Харкові пам'ятники співакові Володимиру Висоцькому і артистці Людмилі Гурченко.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.