Документи про загибель Миколи ІІ відкриють. Тільки для Романових?

Представники Дому Романових зможуть ознайомитися з матеріалами справи про загибель царської родини, заявив старший слідчий-криміналіст Головного управління криміналістики Слідчого комітету РФ Володимир Соловйов.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Справа складається з 28 томів. Я думаю, якщо виникне необхідність чи виникнуть якісь питання, то велика княгиня (Марія Романова, див. останній абзац - ІП) зможе ознайомитися з документами", - сказав Соловйов, зазначивши, що справа ніколи не була засекреченою.

"Від початку, з 19 серпня 1993 року, ми постаралися зробити розслідування максимально відкритим, оскільки питання справи стосуються давно минулих подій, але викликають великий інтерес громадськості", - додав В. Соловйов.

Слідчий комітет РФ в січні цього року заявив, що завершив розслідування кримінальної справи про загибель представників Російського імператорського дому та осіб з їх оточення в 1918-1919 рр.. і припинив кримінальну справу. Члени сім'ї останнього російського імператора і особи з його найближчого оточення - всього 11 людей - були розстріляні за рішенням президії Уралсовета в ніч на 17 липня 1918 року.

У липні 1991 року на Старій Коптяківській дорозі поблизу Єкатеринбурга було розкрите поховання, в якому знаходилися останки дев'яти осіб. Члени імператорської родини були поховані в усипальні Петропавлівського собору Санкт-Петербурга.

9 липня 2007 при проведенні археологічних розкопок в 70 км на південь від місця першого поховання були знайдені останки ще двох осіб. Численні експертизи стверджують, що останки належать цесаревичу Олексію та його сестрі Марії. Останки не поховані.

У травні 2011 року голова Російського імператорського дому, велика княгиня Марія Романова відвідала Севастополь, де подякувала українцям "за збереження спільної історії".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.