Документи про загибель Миколи ІІ відкриють. Тільки для Романових?

Представники Дому Романових зможуть ознайомитися з матеріалами справи про загибель царської родини, заявив старший слідчий-криміналіст Головного управління криміналістики Слідчого комітету РФ Володимир Соловйов.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Справа складається з 28 томів. Я думаю, якщо виникне необхідність чи виникнуть якісь питання, то велика княгиня (Марія Романова, див. останній абзац - ІП) зможе ознайомитися з документами", - сказав Соловйов, зазначивши, що справа ніколи не була засекреченою.

"Від початку, з 19 серпня 1993 року, ми постаралися зробити розслідування максимально відкритим, оскільки питання справи стосуються давно минулих подій, але викликають великий інтерес громадськості", - додав В. Соловйов.

Слідчий комітет РФ в січні цього року заявив, що завершив розслідування кримінальної справи про загибель представників Російського імператорського дому та осіб з їх оточення в 1918-1919 рр.. і припинив кримінальну справу. Члени сім'ї останнього російського імператора і особи з його найближчого оточення - всього 11 людей - були розстріляні за рішенням президії Уралсовета в ніч на 17 липня 1918 року.

У липні 1991 року на Старій Коптяківській дорозі поблизу Єкатеринбурга було розкрите поховання, в якому знаходилися останки дев'яти осіб. Члени імператорської родини були поховані в усипальні Петропавлівського собору Санкт-Петербурга.

9 липня 2007 при проведенні археологічних розкопок в 70 км на південь від місця першого поховання були знайдені останки ще двох осіб. Численні експертизи стверджують, що останки належать цесаревичу Олексію та його сестрі Марії. Останки не поховані.

У травні 2011 року голова Російського імператорського дому, велика княгиня Марія Романова відвідала Севастополь, де подякувала українцям "за збереження спільної історії".

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.