В КИЄВІ ЗНИКЛО 52 ПАМ'ЯТКИ АРХЕОЛОГІЇ

Інвентаризація центрального історичного ареалу Києва виявила зникнення 52 пам'яток археології. 13 знаходяться в аварійному стані, 46 пам'яток вже не існує, а 6 - не знайдено взагалі.

Про це стало відомо під час обговорення Історико-архітектурного опорного плану Києва, який є складовою Генерального плану до 2025 року, на Консультативній раді Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київради (КМДА).

Повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"В нас є хороша новина - в Києві з 2042 археологічних пам'яток все ж залишилось 1990 пам'яток, з яких лише 13 - в критичному стані. Тож рейдерам і забудовникам ще нищити їх і нищити", заявив Бригинець.

Голова комісії наголосив на тому, що потрібно звернути особливу увагу на іншу цифру: за останні роки в Києві зникло 52 пам'ятки. Це лише ті пам'ятки, які мали офіційний статус.

Нагадаємо вересні 2011 року для вивезення археологічних експонатів Музею історії Києва з "Будинку Петра" на Поділ приїхала... звичайна вантажівка. На вимогу співробітників музею надати документ про право перевезення музейних експонатів водій і вантажники, що приїхали за ними, ретирувалися.

Після цього завідувач археологічним відділом Музею історії Києва Віталій Ковалинський заявив, що відділ за підозрілих обставин намагаються виселити з "Будиночку Петра" на Подолі у непристосовані приміщення.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.