Януковича і прокуратуру просять заборонити Сталіна у Севастополі

Громадські та мистецькі діячі вимагають від Януковича заборонити розміщення портретів Сталіна на міському транспорті Севастополя.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Громадський комітет із вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років звернувся до Президента України з проханням не допустити відродження сталінізму в Україні. Приводом до заяви стала ініціатива людей, які назвалися "ентузіастами, об'єднаними ідеєю", розмістити на місцевих автобусах та тролейбусах портрети Сталіна.

Аналогічні звернення також скеровано до голови Севастопольської міської державної адміністрації, голови Севастопольської міської ради, Генерального прокурора України та прокурора Автономної Республіки.

У Громадському комітеті із вшанування жертв Голодомору зазначили, що організатори акції, прикриваючись подвигом червоноармійців, які боролись проти нацистської окупації, прагнуть демонстративно возвеличити постать тирана Йосифа Сталіна.

Також автори звернення підкреслюють, що постановою Апеляційного суду міста Києва від 13 січня 2010 року Йосиф Сталін був визнаний особою, яка умисно організувала геноцид українців.

"Тому розміщення портретів Йосифа Сталіна на транспортних засобах є порушенням норм вітчизняного законодавства, суперечать правовій оцінці європейських структур і врешті є наругою над пам'яттю мільйонів загиблих. Подібні дії ставлять під сумнів правовий характер держави Україна, її орієнтацію на загальноєвропейські цінності" - зазначає Громадський комітет.

"Просимо Вас негайно втрутитись у ситуацію та покласти край будь-яким спробам відродження сталінізму, звеличенню радянського диктатора Йосифа Сталіна, зокрема розміщенню його портретів на міському транспорті Севастополя," - пише обурена громадськість.

Нагадаємо, що Громадський комітет із вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 рр. створений минулого року, до його складу входять 40 знакових постатей в науковому, мистецькому та громадському житті країни: Ольга Богомолець, В'ячеслав Брюховецький, Володимир В'ятрович, Іван Вакарчук, Володимир Василенко, Іван Васюник, Василь Вовкун, Анатолій Гайдамака, Дмитро Гнатюк, Петро Гончар, Іван Дзюба, Іван Драч, (Зоря) Євстратій, Андрій Жолдак, Микола Жулинський, Євген Захаров, Олександр Іванків, Геннадій Іванущенко, Сергій Квіт, Андрій Когут, Роман Круцик, Ніла Крюкова, Станіслав Кульчицький, Неля Лавриненко, Олександр Максимчук, Василь Марочко, Ніна Матвієнко, Марія Матіос, Дмитро Павличко, Олекса Петрів, Мирослав Попович, Олег Рибачук, Стефан Романів, Євген Сверстюк, Михайло Свистович, Володимир Сергійчук, Євген Станкович, Лесь Танюк, Володимир Телищак, Ігор Юхновський.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.