Українці і німці разом досліджуватимуть діяльність Гестапо у Львові

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" відвідала делегація представників німецького Громадського об'єднання "Саксонські меморіали в пам'ять жертвам політичного терору" (м. Дрезден, Німеччина) на чолі із доктором Петером-Паулем Штраубе.

Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

Під час зустрічі німецькі та українські колеги вирішили налагодити співпрацю між "Саксонськими меморіалами" та "Тюрмою на Лонцького" щодо обміну інформацією про діяльність ґестапо у Львові у 1941-1944 роках, функціонування нацистських в'язниць та таборів на Львівщині, пошуку в архівах Німеччини документів про діяльність нацистської адміністрації в Західній Україні.

Петер-Пауль Штраубе підкреслив: "Співпраця "Саксонських меморіалів" і музею "Тюрма на
Лонцького" може стати важливим кроком у розкритті злочинів нацизму на території України, розкрити досі невідомі сторінки історії в'язниці та тих українців, які страждали від нацизму".

Директор музею "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий вважає, що "співпраця дозволяє науковцям оцінити злочин нацизму чи комунізму в широкому загальноєвропейському контексті, зрозуміти у яких геополітичних умовах боролися українці за створення незалежної держави".

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" - музей, створений у колишній катівні КГБ та Гестапо, він один із трьох у Східній Європі (два інших - це музей-тюрма НКВД у Вільнюсі та музей-тюрма Штазі в Берліні).

"Саксонські меморіали" займаються вивченням питань історії політичного терору під час Другої світової війни та у післявоєнний період.

У квітні 2011 року "Саксонські меморіали" передали СБУ електронну базу даних на 150 тисяч радянських військовополонених часів Другої світової.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.