Митники не дали вивезти монети грецьких колоній Чорного моря (ФОТО)

Поштовим відправленням з України намагалися вивезти античні монети, датовані VІ-V сторіччям до н.е. Митна служба порушила кримінальну справу за фактом контрабанди.

Про це повідомив прес-центр Держмитслужби України.

Митники під час огляду міжнародного поштового відправлення виявили 4 металеві предмети неправильної форми з ознаками можливого відношення до старовинних монет. Вони знаходилися в конверті, у картонній вкладці прямокутної форми із спеціально виготовленим поглибленням, що унеможливлювало їх виявлення без відкриття поштового відправлення.

 Монети у "запакованому вигляді"...

Експертна комісія Одеського музею нумізматики металеві предмети ідентифікувала так:

- 2 монети-"дельфіни" з бронзи, виготовлені у VІ-V сторіччі до н.е.,

- монету-"стрілку" з міді, датовану V сторіччям до н.е.,

- предмет із латуні невстановленого призначення, можливо - сакрального. Є підстави віднести дату його виготовлення також до античних часів.

Конфісковані артефакти. Фото Держмитслужби

Предмети, що становлять культурну та історичну цінність, пересилав у міжнародному поштовому відправленні до Росії наш співвітчизник, який продавав їх на інтернет-аукціоні.

За фактом замаху на контрабанду історичних цінностей порушено кримінальну справу. Монети вилучено. Після вироку суду вони мають поповнити музейну колекцію.

ДОВІДКА:

За доби грецької колонізації у Південному Прибужжі (VII - V століття до н. е.) були в обігу місцеві розмінні монети у вигляді наконечників стріл та дельфінів. Незвичайність форми найдавніших грошей Борисфена та Ольвії пояснюється культовою символікою.

Монети-стрілки символізували культ Аполлона Ієтроса (Цілителя), який вважався головним божеством еллінських колоній західної частини Чорного моря.

Верховним божеством в Ольвії шанувався Аполлон Дельфіній, де йому було споруджено храм та монументальний вівтар. Він вважався покровителем мореплавства, яке займало важливе місце в економіці Стародавньої Греції і в становленні самої античної цивілізації. Більш того, сам бог уявлявся еллінам в образі дельфіна. Тому ольвіополіти надали новим монетам форми дельфіна як символу та атрибута Аполлона Дельфінія.

Левова частка монет-стрілок у Південному Прибужжі походить з острова Березань, де знаходяться руїни давнього міста Борисфена. Серед них, на жаль, не збереглося монетного двору, який емітував стрілки. Дельфінчики, ареал розповсюдження яких набагато ширше, ніж монет-стрілок, карбувалися в Ольвії.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.