В Києві відкрили пам'ятник автору білоруського історичного детективу

Сьогодні у Києві біля посольства Республіки Білорусь на вулиці Коцюбинського, 3 відкрили бронзовий пам'ятник Уладзіміру Караткєвічу - першому білоруському письменнику, який звернувся до жанру історичного детективу.

Про це повідомляють УНН.

Урочиста церемонія відбулась за участі міністра культури Білорусі Павла Латушка і міністра культури і туризму України Михайла Кулиняка.

Пам'ятник створений білоруськими скульпторами Костянтином Селіхановим, Олегом Варвашенєю і архітектором Олександром Корбутом.

 Караткєвіч у береті і светрі

До відкриття пам'ятника приурочена презентація в Київському університеті імені Шевченка спеціального видання "Дике полювання короля Стаха" на чотирьох мовах (українською, білоруською, російською, англійською). Книга була випущена до 80-річчя від дня народження Караткєвіча, яке відзначалося в 2010 році.

Довідка: Уладзімір Караткєвіч у 1950-их навчався на філологічному факультеті Київського державного університету імені Тараса Шевченка, а потім працював учителем на Київщині.

Вірш про Дніпро і Німан двома мовами

Караткєвіч став першим білоруським письменником, що звернувся до жанру історичного детективу. За роман "Чорний замок Ольшанський" він удостоєний Державної премії Білоруської РСР імені Якуба Коласа. Багато його творів екранізовано.

"Чорний замок Ольшанський" - мінський науковець в 1960-их роках розслідує таємничу загибель свого друга-бібліофіла, пов'язану зі старовинним євангелієм, у якому лежить шифрована записка, що стосується подій XVI-XVII сторіч у Великому князівстві Литовському.

Ниточка веде до замку в Ольшанах, де опівночі на фортечній галереї з'являються привиди убитих у 1612 році людей, а тим часом з'ясовується, що за захованим в одній із веж замку скарбом полюють колишні поліцаї... 

Караткєвіч і кошенята. Фото, найімовірніше, 1970-их
"Дике полювання короля Стаха" - друга половина 1800-их років, фольклорист Андрей Бєларецкій приїздить в закинуте помістя Балотниє Яліни, де стикається з жахливою легендою про прокляття, яке переслідує рід господарів помістя Яновських.

Закохавшись у єдину спадкоємицю вимерлого білоруського роду Надзєю Яновську, Бєларєцкій поринає у вир місцевих шляхетських інтриг і виявляє, що давня легенда про безгучних вершників-убивць на торфових болотах - не вигадка...

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.