Як зберегти історичне обличчя Андріївського узвозу

21 жовтня 2011 р. о 13.00 відбудеться презентація проекту "Андріївський узвіз: вулиця мистецьких цехів".

Про це повідомляють організатори заходу.

Мета проекту, одним з ініціаторів якого є Могилянський музей - створення культурно-історичної концепції реконструкції та реанімації Андріївського узвозу - головної історичної перлини Києва.

На думку ініціаторів проекту, в запропонованих проектах реконструкції вулиці не вирішена цілісно і зважено проблема історичної основи та знехтувані історичні константи цього району. Тому киянами та прихильниками культурної спадщини Києва пропонується до громадського обговорення зазначений проект.

На думку ініціаторів проекту, він дозволить не тільки зберегти національне культурне надбання Києва, але дасть можливість реалізувати культурні ініціативи пов'язані з історичними контекстами цієї вулиці.

Митці: художники, скульптори, представники творчих професій різних напрямків зможуть реалізувати свої ідеї на підставі цього проекту. Запрошуються всі охочі до обговорення.

Захід відбудеться у Могилянському музеї, вул. Сковороди, 2.

   

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.