Розпад СРСР і поява комп'ютера - головні події 1991-го за оцінкою росіян

Розпад СРСР і створення на його місці СНД сьогодні видається росіянам найголовнішою подією 1991 року (48%), свідчать результати опитування Всеросійського центру вивчення громадської думки (ВЦВГД).

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Наступним важливою подією, на думку 40% респондентів, є серпневий путч - спроба усунути від влади Михайла Горбачова.

Соціологи відзначають, що інші події істотно менш значущі в цьому контексті. Причому випуск першого персонального комп'ютера видається опитаним більш важливим (17%), ніж референдум про збереження СРСР, укладення США і СРСР Договору про скорочення стратегічних озброєнь і той факт, що Борис Єльцин очолив "уряд реформ" (по 15%).

Найменш важливими подіями 1991 року росіяни вважають заборону діяльності КПРС (10%), військову операцію "Буря в пустелі" (9%) і розпуск Організації Варшавського договору (5%).

Чим молодші респонденти, тим важче їм оцінити, які події 1991 року найбільш важливі - на це питання "важко відповісти" 30% 18-24-річних і тільки 7% літніх.

У ряді випадків, одні події відіграють велику роль для молоді, інші - для респондентів пенсійного віку. Так, розпад СРСР, путч серпня 1991 року і референдум про збереження СРСР частіше вважають найважливішими подіями того часу саме літні росіяни (56%, 52% і 24% відповідно).

Для молоді, у свою чергу, більш важливими в контексті історії представляються випуск персонального комп'ютера (23-24%) і операція "Буря в пустелі" (24%).

Опитування ВЦВГД було проведено 13-14 серпня в 46 суб'єктах РФ.

За результатами іншого опитування, проведеного в березні 2011 року, 31% росіян був ображений на Михайла Горбачова за розпад СРСР, а 10% були вдячні йому за впровадження демократичних свобод.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.