На річницю УПА маршируватимуть сім політичних сил

69-ту річницю створення Української повстанської армії (УПА) у Києві будуть святкувати сім партій і організацій.

Така кількість заявок подана до Київської міської державної адміністрації на 14 жовтня, повідомляють "Українські новини" з посиланням на представника прес-служби КМДА.

Партія ВО "Свобода" подала заявку на проведення маршу слави УПА (кількість учасників - 20 тис.) за маршрутом: парк Шевченка - вул. Володимирська - Софійська площа - Михайлівська площа.

Конгрес Українських Націоналістів подав заявку на проведення заходів до Дня створення УПА та свята Покрови (500 учасників, 9:00-12:30) на Аскольдовій могилі, площі Слави, біля Адміністрації Президента.

Конфедерація праці України подала заявку на проведення акції "Захистимо місто-герой від бандерівської нечисті" (1500 учасників, 11:00) на Бессарабській площі, вул. Хрещатик, Європейській площі.

Також заявки подали Комуністична партія на проведення мітингу на Бессарабській площі (200 чоловік, 11:00-20:00); Українська народна партія - на проведення мітингу з нагоди 69 річниці створення УПА на Софійській площі (300 осіб, 11:30-14: 30); Українська народна самооборона - хода від площі Слави до АПУ (300 осіб, 11:40-12:30), партія "Київська Русь" - покладання квітів біля пам'ятника Ватутіну в парку Слави (50 чоловік, 9:00-11:30).

Українська повстанська армія (УПА) була створена 14 жовтня 1942 року.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.