"Регіонал" хоче встановити офіційні дні жалоби - Голодомор, ЧАЕС, війна...

Народний депутат, член фракції Партії регіонів Олександр Фельдман пропонує Верховній Раді врегулювати проведення днів всеукраїнської жалоби і вшанування пам'яті.

Про це повідомив УНІАН з посиланням на прес-службу депутата.

Метою зареєстрованого нардепом проекту закону № 9187 "Про дні вшанування пам`яті та дні жалоби" є унормування правових і організаційних засад проведення цих заходів, повідомляє прес-служба.

Законопроектом пропонується затвердити перелік днів вшанування пам`яті про трагічні історичні події.

При цьому депутат пропонує щорічно вшановувати пам`ять жертв аварії на Чорнобильській атомній електростанції 26 квітня, жертв військово-адміністративної акції "Операція "Вісла" 28 квітня, жертв депортації з Криму 18 травня, жертв Великої Вітчизняної війни 22 червня, жертв трагедії в Бабиному Яру 29 вересня, жертв голодоморів кожної четвертої суботи листопада.

Пропонується днями жалоби вважати дні жалобні заходів після подій, які спричинила численні людські жертви - на кшталт авіакатастроф або аварій на виробництві.

Дні всеукраїнської жалоби оголошуються президентом України, а дні місцевої жалоби - відповідними органами місцевого самоврядування.

Законопроектом пропонується також визначити перелік жалобних заходів, зокрема, у вигляді приспущення державного прапора, всеукраїнської хвилини мовчання з початком о 12.00 із зупинкою на цей час роботи в органах державної влади та місцевого самоврядування, руху громадського і приватного транспорту в населених пунктах із подачею звукового сигналу.

Окрім цього, пропонується доручити Національній раді з питань телебачення та радіомовлення затверджувати правила мовлення на теле- і радіоканалах у дні жалоби і вшановування пам`яті, а також заборонити в ці дні розміщення реклами на радіо і телебаченні.

У пояснювальній записці законопроекту зазначається відсутність нормативної бази врегулювання днів жалоби і вшанування пам`яті.

Також зазначається неможливість реалізації положень указів президента про оголошення днів жалоби щодо внесення змін до програм теле- і радіопередач через відсутність правил мовлення в такі дні.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.