Спецпроект

В Музеї Голодомору відкривається нова виставка

Напередодні 78 роковин Голодомору-геноциду 1932-1933 років Національний музей "Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні" відкриває виставку картин із циклу "Розгойдані дзвони пам'яті". Ці твори - спроба відомого художника Валерія Франчука передати трагічні сторінки голоду мовою мистецтва.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Відкриття виставки відбудеться 5 жовтня 2011 року о 12:00 за адресою вулиця Івана Мазепи, 15а.

На відкритті виступлять:

Валерій Франчук, автор циклу "Розгойдані дзвони пам'яті", заслужений художник, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка;

Ігор Діденко, директор Національного музею "Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні";

Михайло Кулиняк, міністр культури і туризму України;

Іван Васюник, співголова Громадського комітету із вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні;

Ніна
Матвієнко, видатна українська співачка;

Микола Жулинський, директор Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАНУ;

Леонід Сотник, голова Київської спілки художників України;

Ганна Олійник, мистецтвознавець.

Цикл "Розгойдані дзвони пам'яті" автор передає в дар для експонування в Меморіалі пам'яті жертв голодоморів в Україні.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.