У Польщі відкрили пам'ятний знак про "убивць із "Нахтігаля"

Сьогодні на сесії Львівської міської ради депутат від партії "Свобода" Тарас Тимощак звернувся до президента України, МЗС України і Генконсульства Польщі у Львові щодо відкриття так званої "львівської таблиці" в костелі міста Свидниця Нижньосілезького воєводства у Польщі.

Про це повідомляє Zaxid.net.

Депутат каже, що текст на таблиці грубо перекручує історію.

Тарас Тимощак нагадав, що 18 вересня цього року в костелі міста Свидниця було відкрито відповідну таблицю за участі місцевої влади і Митрополита Львівської архідієцезії Римо-католицької церкви в Україні Мечислава Мокшицького.

"Переклад тексту, розміщеного на таблиці: "В пам'ять професорам львівських навчальних закладів, розстріляних у липні 1941 року на Вулецьких пагорбах у Львові гітлерівським батальйоном "Нахтігаль". Такий текст не лише грубе перекручення історії, а й паплюження пам'яті і розцінюється "Свободою", як розпалювання ворожнечі між двома сусідніми країнами», - наголосив депутат.

До розстрілів професорів у Львові причетні українці - польська преса

Тимощак зазначив, що партія "Свобода" (її депутати складають більшість у Львівській міськраді - ІП) сприяла спорудженню меморіалу польським вченим, які загинули від рук нацистів у Львові.

Він наголосив, що вимагатиме від Президента і МЗС дати адекватну оцінку діям представників антиукраїнських сил у Польщі і спрямувати до посольства Польщі офіційну ноту протесту. Водночас від генконсульства Польщі депутат вимагає пояснення цієї ситуації.

29 березня виконавчий комітет Львівської міської ради надав дозвіл Національному університету "Львівська політехніка" на спорудження пам'ятника вченим м. Львова, розстріляним нацистами у 1941 році на Вулецьких пагорбах.

У Польщі існує рух радикальних правих, який зображує українців як різунів і паліїв, ігноруючи на догоду своїм переконанням точність історичних фактів.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.