Спецпроект

Музей "Тюрма на Лонцького" важливий для демократії — дипломат

Висвітлення злочинів тоталітаризму, зокрема діяльність Національного музею "Тюрма на Лонцького", має важливе значення для подолання тоталітарного минулого України.

Про це заявив радник посольство Канади в Україні Грегорі Лемермейер, повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Лемермейер відвідав Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького", де ознайомився з експозицією музею та поспілкувався з директором Русланом Забілим і членом наглядової ради Володимиром В'ятровичем.

Грегорі Лемермейєр наголосив на великому значенні висвітлення злочинів тоталітаризму для становлення демократії в Україні.

Дипломат зацікавився музеєм, адже Канада слідкує за демократичними процесами в Україні загалом, і за розвитком Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" зокрема.

Лемермейєр висловив інтерес до стану справ із кримінальним переслідуванням істориків, які досліджують визвольний антитоталітарний рух, тиском на Руслана Забілого і працівників музею. Радника посольства Канади також цікавили перспективи передачі "Тюрми на Лонцького" зі сфери відання СБУ.

Представник Посольства Канади з інтересом розпитував про Костя Цьмоця, із родини якого походить дружина пана Лемермейєра. Цмоць - обласний референт Служби безпеки ОУН Дрогобиччини, який у 1942 році, під час німецької окупації, визволив із в'язниці на Лонцького провідних членів українського підпілля Ярослава Старуха та Дмитра Грицая.

Руслан Забілий, директор музею, зазначив: "Тюрма на Лонцького" є символом пам'яті тисяч родин про їх близьких, котрі стали жертвами злочинних політичних режимів, і ця пам'ять зосереджена не лише в Західній Україні, навіть не тільки в Україні, але й по всьому світу. Музей відвідують тисячі людей, і серед них багато іноземців, які завдяки "Тюрмі на Лонцького" по-новому дивляться на світову історію".

Нагадаємо, що в жовтні минулого року Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" відвідав прем'єр-міністр Канади Стівен Гарпер, який зазначив, що добре поінформований про тиск на історика Руслана Забілого та працівників музею, і саме це стало однією з причин його приїзду до Львова у музей "Тюрма на Лонцького".

ДОВІДКА 

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" - музей, створений у колишній катівні КГБ та Гестапо, він один із лише ТРЬОХ у Східній Європі (два інших - це музей-тюрма НКВД у Вільнюсі та музей-тюрма Штазі в Берліні).

Музей за ініціативи львівської громади відкрито 28 червня 2009 року, 14 жовтня він отримав статус національного. У 2010 розпочалася передача музею у підпорядкування Українському інституту національної пам'яті, яка була зупинена yрядом Азарова

Наприкінці 2010 року Музей мав відкрити експозицію про переслідування дисидентів, проте у вересні 2010 року працівники СБУ затримали директора музею Руслана Забілого, вилучивши у нього комп'ютер та жорсткі накопичувачі, провели несанкціонований обшук музею, конфіскувавши у співробітників музею два ноутбуки з копіями історичних матеріалів, а також відеозаписи спогадів дисидентів, записані у 2009-2010 роках та документи, надані дисидентами та отримані із закордонних архівів. 

Руслан Забілий: "Хорошковський плутає радянський гриф "Секретно" і український "Таємно"

Незважаючи на доручення президента Януковича, у 2010 році уряд Азарова так і не відновив дію зупиненого розпорядження попереднього уряду про передачу музею Українському Інституту національної пам'яті, тому музей далі залишається в структурі СБУ. 

9 вересня 2011 року президент України підписав чергове доручення про передачу Національного музею "Тюрма на Лонцького" - тепер до сфери управління Міністерства культури України.

 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.