Спецпроект

Музей "Тюрма на Лонцького" важливий для демократії — дипломат

Висвітлення злочинів тоталітаризму, зокрема діяльність Національного музею "Тюрма на Лонцького", має важливе значення для подолання тоталітарного минулого України.

Про це заявив радник посольство Канади в Україні Грегорі Лемермейер, повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Лемермейер відвідав Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького", де ознайомився з експозицією музею та поспілкувався з директором Русланом Забілим і членом наглядової ради Володимиром В'ятровичем.

Грегорі Лемермейєр наголосив на великому значенні висвітлення злочинів тоталітаризму для становлення демократії в Україні.

Дипломат зацікавився музеєм, адже Канада слідкує за демократичними процесами в Україні загалом, і за розвитком Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" зокрема.

Лемермейєр висловив інтерес до стану справ із кримінальним переслідуванням істориків, які досліджують визвольний антитоталітарний рух, тиском на Руслана Забілого і працівників музею. Радника посольства Канади також цікавили перспективи передачі "Тюрми на Лонцького" зі сфери відання СБУ.

Представник Посольства Канади з інтересом розпитував про Костя Цьмоця, із родини якого походить дружина пана Лемермейєра. Цмоць - обласний референт Служби безпеки ОУН Дрогобиччини, який у 1942 році, під час німецької окупації, визволив із в'язниці на Лонцького провідних членів українського підпілля Ярослава Старуха та Дмитра Грицая.

Руслан Забілий, директор музею, зазначив: "Тюрма на Лонцького" є символом пам'яті тисяч родин про їх близьких, котрі стали жертвами злочинних політичних режимів, і ця пам'ять зосереджена не лише в Західній Україні, навіть не тільки в Україні, але й по всьому світу. Музей відвідують тисячі людей, і серед них багато іноземців, які завдяки "Тюрмі на Лонцького" по-новому дивляться на світову історію".

Нагадаємо, що в жовтні минулого року Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" відвідав прем'єр-міністр Канади Стівен Гарпер, який зазначив, що добре поінформований про тиск на історика Руслана Забілого та працівників музею, і саме це стало однією з причин його приїзду до Львова у музей "Тюрма на Лонцького".

ДОВІДКА 

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" - музей, створений у колишній катівні КГБ та Гестапо, він один із лише ТРЬОХ у Східній Європі (два інших - це музей-тюрма НКВД у Вільнюсі та музей-тюрма Штазі в Берліні).

Музей за ініціативи львівської громади відкрито 28 червня 2009 року, 14 жовтня він отримав статус національного. У 2010 розпочалася передача музею у підпорядкування Українському інституту національної пам'яті, яка була зупинена yрядом Азарова

Наприкінці 2010 року Музей мав відкрити експозицію про переслідування дисидентів, проте у вересні 2010 року працівники СБУ затримали директора музею Руслана Забілого, вилучивши у нього комп'ютер та жорсткі накопичувачі, провели несанкціонований обшук музею, конфіскувавши у співробітників музею два ноутбуки з копіями історичних матеріалів, а також відеозаписи спогадів дисидентів, записані у 2009-2010 роках та документи, надані дисидентами та отримані із закордонних архівів. 

Руслан Забілий: "Хорошковський плутає радянський гриф "Секретно" і український "Таємно"

Незважаючи на доручення президента Януковича, у 2010 році уряд Азарова так і не відновив дію зупиненого розпорядження попереднього уряду про передачу музею Українському Інституту національної пам'яті, тому музей далі залишається в структурі СБУ. 

9 вересня 2011 року президент України підписав чергове доручення про передачу Національного музею "Тюрма на Лонцького" - тепер до сфери управління Міністерства культури України.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.