АНОНС: Виставка “Праведники Бабиного Яру. Гуманістичний подвиг українців”

29 вересня 2011 року о 14.00 у Національному музею історії Великої Вітчизняної війни відбудеться відкриття виставки, приуроченої до 70-річчя початку масових розстрілів у Бабиному Яру.

Близько 1500 документів і музейних експонатів з фондів Меморіального комплексу "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років", Національного музею історії України, галузевого державного архіву Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України, фондів бібліотеки Гете-Інституту в Україні та особистої колекції І. Левітаса розповідають про гітлерівський "новий порядок" на теренах України, про геноцид єврейського народу та акцентують героїку Праведників Бабиного Яру.

Серед численних унікальних документів - оригінальні малюнки художника-етнографа Ю. Павловича, що розповідають про Київ за часи нацистської окупації, та нові надходження з родинних архівів колишніх військовослужбовців вермахту, які надав Меморіальному комплексу бельгійський дослідник-пошуковець М. Богарт.

Акцентним на виставці є розділ "Праведники Бабиного Яру". Його матеріали стверджують, що не зважаючи на погрози та репресії, в Україні залишилися люди, які  зберігли цінності моралі та готовність до порятунку інших. Серед тих, хто рятував євреїв, - представники багатьох національностей: українці, росіяни, поляки, татари, вірмени, німці, французи, молдавани, кримські татари, італійці.

На  виставці представлена портретна галерея з 283 світлин "Праведників Бабиного Яру", а також фото і документальні матеріали рятівників-киян: Н.В.Герасимової, О.Г. Горбовського, В.М. Корейка, родин Глаголєвих, Ніколаєнків, Счасних та інших.

Наразі 3823 осіб удостоєні звання Праведників України та 605 - Праведників Бабиного Яру. Ці спеціальні відзнаки були ініційовані Фондом "Пам'ять Бабиного Яру". З 1988 р. Фондом зібрано понад 24 тисячі прізвищ загиблих, видано 15 книжок та альбомів (представлено в експозиції).

Меморіальний комплекс "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років" розташований за адресою: м. Київ, вул. Лаврська (Івана Мазепи), 24.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.