КМДА починає розпродавати музеї - Бригинець

На засіданні постійної комісії Київради з питань власності представники КМДА заблокували питання передачі Національної історико-архітектурної пам'ятки-музею "Київська фортеця" до державної власності, мотивуючи тим, що голова КМДА Олександр Попов прийняв рішення щодо продажу фортеці, а не безкоштовної передачі її до державної власності.

Про це повідомила прес-служба голови комісії з питань культури та туризму Олександра Бригинця.

"Сподіваюсь, О.Попов публічно спростує, проголошену його чиновниками ідею - це своєрідне ноу-хау КМДА, коли заклади культури будуть продаватися державі, а не безкоштовно їй передаватися", - звернувся Бригинець до голови КМДА з проханням прокоментувати тривале блокування питання про передачу історико-архітектурної пам'ятки-музею "Київська фортеця" до державної власності.  

Депутат пояснив, що для того, щоб вберегти цілісний майновий комплекс "Київської фортеці" і створити максимально сприятливі умови для колективу, зволікати з передачею музею до державної власності не можна. Тим паче Міністерство культури України не заперечує проти передачі Фортеці.

Нагадаємо, питання щодо передачі Київської фортеці до державної власності було винесене на сесію Київради 14 липня 2011 року, але його зняли з розгляду, мотивуючи це проханням голови КМДА Олександра Попова, який нібито планує розмістити на території Фортеці Музей історії Києва.

У травні 2011 року за розпорядження голови КМДА Олександра Попова було створено комісію щодо проблем "Київської фортеці" - після того, як 28 квітня почалися будівельні роботи на території фортеці, що призвели до знищення ряду історичних споруд.

16 травня комісія з розслідування законності проведення робіт на території музею звернулася до представників НСК "Олімпійський" з вимогою припинити будь-які будівельно-монтажні роботи до з'ясування обставин та отримання висновків комісії.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільша земляна фортеця в Європі.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.