Мозаїки у Софії Київській рятуватимуть на американський грант

Національний заповідник "Софія Київська" здобув грант від Американського посольського фонду зі збереження культурної спадщини - для реалізації проекту "Збереження колекції автентичних мозаїк XII сторіччя".

Про це повідомляє офіційний сайт заповідника.

У "Софії Київській" зберігається основна частина багатої мистецької спадщини Михайлівського Золотоверхого собору ХІІ ст. - перлини української культури. В 30-х роках ХХ ст. Київ втратив цю історичну й мистецьку пам'ятку світового значення, яку відбудували тільки у 1990-их.

Перед зруйнуванням зі стін собору були зняті найцінніші мозаїки та фрески: з двома, іноді з одним шаром тиньку їх перенесли на нову цементну основу. На другому поверсі Софійського собору підготували спеціальне приміщення, в стіни якого вмонтували збережений живопис.

Мозаїки Михайлівського Золотоверхого собору є головною пам'яткою давньоруського монументального мистецтва ХІІ ст. Ці оригінальні пам'ятки дають уявлення про досконалість внутрішнього оздоблення храму. Сьогодні це постійно діюча експозиція Софійського музею.

Цементна основа, на яку в 1934 р. було перенесено оригінальні мозаїки, на сьогодні становить загрозу їхньому збереженню. Цемент засолює та зволожує основу, перешкоджає паропроникненню, тисне на автентичний мозаїчний шар, є головною причиною виникнення тріщин, сприяє випадінню смальти.

Такий стан пам'яток колекції потребує виконання нагальних реставраційних заходів, які передбачають перенесення оригінального мозаїчного шару на легку основу, що дозволяє зберегти унікальні артефакти в оригінальному вигляді, не завдаючи шкоди історичній та мистецькій цінності.

Реалізація проекту "Збереження колекції автентичних мозаїк XII сторіччя" є черговим благодійним заходом Американського посольського фонду зі збереження культурної спадщини.

За словами посла США в Україні Джона Теффта, посольський фонд США зі збереження культурної спадщини виділив на збереження мозаїк $46 тисяч. Для проведення реставраційних робіт у заповідник запросили реставратора з Італії Марко Санті.

Орієнтовно роботи триватимуть шість місяців.

Тим часом Київрада розглядає можливість нової забудови в охоронній зоні Софії Київської.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.