На екранізацію "Чорного Ворона" хочуть запросити Мела Ґібсона

Віктор Ющенко планує запросити для екранізації нашумілого роману "Чорний Ворон" Василя Шкляра голлівудського актора й режисера Мела Ґібсона.

Про це розповів сам Шкляр на своєму творчому вечорі у Львові, повідомляє газета "Сегодня".

Правда, у якій якості збираються запросити Гібсона - режисера чи актора - поки неясно.

За словами Шкляра, цей фільм - завдання номер один для Ющенка, який уже провів переговори з польським режисером Єжи Гофманом.

"Ющенко також обіцяв мені, що вийде на Гібсона, а я йому сказав, що це фантастика", - поділився Шкляр.

"Однак кіношники говорять мені, що це реально, адже Гібсон знімав фільм "Хоробре серце" про боротьбу шотландців за незалежність", - додав письменник.

"Чорний ворон" (уривки з роману)

Мел Гібсон був і продюсером, і режисером, і виконавцем головної ролі в "Хороброму серці" (бюджет фільму - 53 мільйони доларів). Гонорари Гібсона як актора - 15-25 мільйонів доларів за фільм, зазначає газета.

Роман Шкляра "Чорний ворон" оповідає про збройну боротьбу українців проти більшовиків у 20-х роках ХХ століття.

Після скандалу з отриманням Шклярем шевченківської премії, ініціативна група кінематографістів наприкінці минулого року почала збір пожертвувань на зйомки блокбастера по "Чорному ворону".

"Справа просувається", - сказав автор роману на своєму вечорі в рамках форуму видавців, який пройшов минулого тижня у Львові.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.