На Дніпропетровщині пам'ятниками борються з чорними археологами

Пам'ятний хрест на честь запорозьких козаків звели мешканці села Токівське на Дніпропетровщині.

Про це повідомляє 5-ий канал.

Люди кажуть - пишаються тим, що живуть в місцині, де три століття тому зимували запорізькі козаки. Про це свідчать козацькі артефакти, які знайшли на території села. Проте, скаржаться селяни, поки що їхніми знахідками цікавляться не науковці, а чорні археологи.

"Монети, хрестики, ножі, стріли, стріла - ось ця називалася бронебійна, вона пробивала кольчуги, спеціально викована, ключі від люльки - все це предмети побуту козаків, - повідомив мешканець Токівського Юрій Сергійчук. - А ось одна яма, дальше є друга, третя, ось невеличкі ямки, які свідчать про те, що тут досі ведуться розкопки чорних археологів".

Мародерів прогнали місцеві жителі. І щоби захистити колишню козацьку територію - розпочали кампанію за те, щоб це місце офіційно визнали історичним.

Віктор Мартян, сільський голова Токівського: "Треба робити це терміново, щоб воно було під охороною держави, тому що ...знахідки, будуть копати, це не годиться".

Історики, яким місцеві передали знахідки на експертизу, підтвердили їхнє козацьке походження. І припускають, саме на тих землях свого часу був зимовий табір козаків.

Олександр Кашнерук, директор Нікопольського краєзнавчого музею: "Це надзвичайно гарну справу мають жителі цього району, бо вони гордяться своїм минулим, і, мабуть, хочуть побачити якісь більш конкретніші речі, проте хлопці, які там знайшли свої речі, вони не заховали їх, а показали публічно, і це наштовхнуло їх на те, що саме там був зимівник, але це не науковий висновок...Засвідчити цей факт можуть спеціалісти краєзнавчого музею".

Щоби почати розкопки - науковці мають отримати чимало дозволів. Кажуть, бюрократична тяганина може тривати півроку, а то й більше.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.