В музеї народного мистцества покажуть унікальну порцеляну

22 вересня в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва (НМУНДМ) відкривається виставка "Волокитинська порцеляна".

Про це повідомляють організатори виставки.

Відбудеться презентація альбому "Фарфор завода А. М. Миклашевского" (автор Е. Б. Самецький, куратор І. Г. Гутман), присвячена одному з провідних вітчизняних підприємств порцелянової промисловості ХІХ ст., що функціонували в 1839-1861 рр.. в с. Волокитин Чернігівської губернії (нині Сумська область).

Сьогодні вироби цього заводу, що являють виняткову художню цінність, прикрашають експозиції великих музеїв і є предметами гордості колекціонерів.

Особливе значення виставки полягає в тому, що твори волокитинських майстрів уперше будуть представлені в Україні в такому обсязі. Це понад 350 фарфорових виробів з колекцій НМУНДМ, Київського національного музею російського мистецтва, Сумського обласного художнього музею ім. Н. Онацького, Харківського художнього музею та приватних зібрань.

Серед експонатів - декоративні вази, скульптура малих форм, фігурні посудини, утилітарні речі і предмети інтер'єру, зразки чайної, десертної і столового посуду, деталі фарфорового іконостасу з Покровської церкви с. Волокитин, зруйнованої в 1956 р., а також унікальна фарфорова люстра з кабінету власника маєтку і засновника заводу Андрія Михайловича Миклашевського (1811-1895).

Виставка триватиме до 30 листопада.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.