Азаров із Табачником ушанували творця "Великої Росії" (ФОТО)

Прем'єр-міністр України Микола Азаров вважає Петра Столипіна видатним державним діячем і реформатором.

Про це повідомляє УНІАН.

Азаров розповів про Столипіна після покладання квітів до могили Петра Столипіна на території Києво-Печерської лаври.

Всі фото: УНІАН

"Петро Столипін - видатний державний діяч Росії, людина-реформатор, чия діяльність не була однозначно сприйнята ані сучасниками, ані нащадками, - сказав Азаров. - Разом із тим не можна не відзначити, що його реформи, особливо земельна, заклали серйозний фундамент для становлення держави. І в цьому плані, безумовно, можна проводити паралелі з тими реформами, які проводяться у нас зараз".

У церемонії покладання квітів разом з прем`єром брали участь міністр освіти Дмитро Табачник і Посол Російської Федерації в Україні Михайло Зурабов.

Як повідомлялося, 17-18 вересня у столиці України пройшли Дні пам`яті Петра Столипіна, державного діяча Російської імперії (1862-1911), убитого у Києві рівно 100 років тому.

 

 

Після покладання квітів Азаров запросив правнука Столипіна Аркадія разом оглянути виставку, що відкрилася в неділю в Лаврі, присвячену пам`яті російського державного діяча.

Нагадаємо, що у липні цього року російський прем'єр Володимир Путін заклав камінь на місці майбутнього пам'ятника Столипіну біля будівлі уряду РФ.

Путін не раз цитував Столипіна, зокрема, його крилату фразу: "Їм потрібні великі потрясіння, нам потрібна Велика Росія".

У січні 1910 уряд Столипіна заборонив створення національних (у тому числі і українських) товариств, клубів, видання рідною мовою газет. Переслідуючи українську мову і культуру, Столипін розсилав свої циркуляри, в яких наказував боротися з "ідеєю відродження старої України і устрою на національно-територіальних засадах".

1 вересня (14 за новим стилем) 1911 р. в Київському оперному театрі, у присутності царя Миколи II, на Столипіна було здійснено черговий замах. Через чотири дні він помер (у цьому будинку на вулиці Гончара зараз офіс Народного руху України - ІП). Похований на території Києво-Печерської лаври.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.