ПОМЕР ПЕТРО ТРОНЬКО

Сьогодні, на 97 році життя помер академік Петро Тронько.

Про це "Історичній Правді" повідомили у Національній спілці краєзнавців України.

Петро Тимофійович Тронько - доктор історичних наук, професор, академік Національної Академії наук України. Завідувач відділом регіональних проблем Інституту історії України НАНУ.

Голова Національної спілки краєзнавців. Голова правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам'яток історико-архітектурної спадщини. Віце-президент Асоціації історичних міст України. Головний редактор журналу "Краєзавство".

Заступник Голови Ради Міністрів УРСР у 1961-1978 рр. Депутат Народних зборів Західної України у 1939 р., які легалізували приєднання західноукраїнських територій до УРСР.

В 1967-1978 рр. був головою правління Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, а в 1978-1979 рр. - віце-президентом Академії наук України.

Петро Тронько мав численні нагороди: від ордена Червоної Зірки (1943) до Героя України (2000). Фото: ut.net.ua

Ініціатор створення Музею народної архітектури та побуту у Пирогово. Ініціатор відновлення майже знищеного місцевим колгоспом музею "Козацькі могили" під Берестечком.

Битва під Берестечком. Екскурсія музеєм "Козацькі могили" (ФОТО)

Голова редколегії 26-томної "Історії міст і сіл Української РСР" та серії видань про жертв політичних репресій радянських часів "Реабілітовані історією". 

Час і місце прощання з відомим краєзнавцем і державним діячем уточнюється.

Теми

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.