"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

Привіт із 1581 року. Суспільний договір як підстава незалежності

"Акт про урочисте зречення" 1581 року, який починається незвично грайливим (а може й навпаки напрочуд сучасним) зверненням "привіт (салют!) усім, хто це побачить" має справді фундаментальне значення для історії Нідерландів. Та й не лише Нідерландів. На згадку про нього створили навіть спеціальну премію. 26 липня 2022 року - рівно три роки тому - нею нагородили й Володимира Зеленського.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

У пошуках крутянця Андрія Соколовського

Ім’я Андрія Соколовського довгий час лишалося тінню серед героїв Крут. Хто він? Звідки? Чи залишив по собі хоч слід? Через 125 років після його народження ми, нарешті, спрямовуємо софіти нашої пам’яті та вдячності гімназисту, який сміливо, у свої неповні 18 років, став до бою проти російських загарбників.

Олексій Мустафін: Привіт із 1581 року. Суспільний договір як підстава незалежності

"Акт про урочисте зречення" 1581 року, який починається незвично грайливим (а може й навпаки напрочуд сучасним) зверненням "привіт (салют!) усім, хто це побачить" має справді фундаментальне значення для історії Нідерландів. Та й не лише Нідерландів. На згадку про нього створили навіть спеціальну премію. 26 липня 2022 року - рівно три роки тому - нею нагородили й Володимира Зеленського.

Віталій Скальський: У пошуках крутянця Андрія Соколовського

Ім’я Андрія Соколовського довгий час лишалося тінню серед героїв Крут. Хто він? Звідки? Чи залишив по собі хоч слід? Через 125 років після його народження ми, нарешті, спрямовуємо софіти нашої пам’яті та вдячності гімназисту, який сміливо, у свої неповні 18 років, став до бою проти російських загарбників.

Олег Пустовгар: Спогади полтавців про "чорний вівторок" як урок історії

30 років тому, 18 липня 1995 року, на Софійській площі у Києві відбулося поховання Патріарха УПЦ КП Володимира (Романюка). Ця подія увійшла в новітню історію під назвою «чорний вівторок». Бо закінчилася кривавим побиттям кількох тисяч людей, які прийшли віддати останню данину пам’яті Патріарху, дисиденту, першому предстоятелю Української Православної церкви Київського Патріархату (УПЦ КП).

Олексій Мустафін: Нога колонізатора. Російський триколор над Гаваями

У липні 1817 року російський колонізатор-невдаха Георг Шеффер змушений був назавжди залишити Гавайські острови. А створена ним колонія припинила своє існування, поклавши край так званій "гавайській авантюрі", а точніше спробам росіян прибрати цей архіпелаг до своїх рук.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.

Я "по жизни" журналіст, редактор і видавець..."

Це інтерв'ю із Сергієм Набокою я записав 1 листопада 2002 р. у кав'ярні на Хрещатику, неподалік офісу радіо "Свобода". Говорили ми довго, залишилося дві повні касети його голосу. Сергій легко погодився розповісти – "все, що пам"ятаю, старий" – для майбутньої книги про український самвидав кінця 80-х років. У роки оксамитової національно-демократичної революції йому довелось водночас бути і громадським діячем (голова Українського культурологічного клубу), і політиком (член Всеукраїнської координаційної ради Української Гельсінської Спілки), і, ясна річ, журналістом.
1943-2022: Від нацистів – до рашистів
Володимир В’ятрович: Росія дискредитує не тільки Бандеру, а й увесь український визвольний рух
До 90-річчя Михайлини Коцюбинської
Христофор Колумб відплив з Іспанії шукати морський шлях до Індії

Німеччина оголосила війну Франції

 до складу СРСР включена Литва

Верховна Рада ухвалила закон про економічну незалежність Української РСР

«Варшавська битва - битва, що врятувала Європу?». Онлайн-конференція

1920 – це був період коли поляки і українці воювали пліч о пліч. Як це було? Які були наслідки битви? Чи це дійсно була битва, що врятувала Європу?
Історична правда
з Вахтангом Кіпіані
Щотижневий історичний тележурнал - єдиний на українському телебаченні. У кожній програмі - нові портрети героїв, костюми з епохи, про яку йдеться.
Розсекречена історія
з Олександром Зінченком
Про таємні сторінки минулого нашої країни, невідомі факти її творення та радянські міфи, яких за 25 років досі повністю не вдалося позбутися.

"Величається того, хто вб’є ворога свого народу"

Ця книжка не лише про Пєрацького, а й про усю боротьбу українців із польською та частково совєтською окупаційними владами впродовж першої половини ХХ століття. Тут увесь шлях – від Мирослава Січинського та його замаху на Потоцького до спроби ліквідації Юзефа Пілсудського Степаном Федаком-молодшим. Українські бойкоти та саботажі польської окупаційної влади та жорстокі відповіді з її сторони. Полонізація освіти та вбивство освітнього куратора Собінського – Романом Шухевичем та Богданом Підгайним.
Історія самвидаву у пізньому СРСР та після його розвалу. Уривок із книжки «Дреди, батли і "стіли"»
"Моссад". Легенда і реальність

Єдиним джерелом існування «Історичної правди» є пожертви наших доброчинців. Це дозволяє оплачувати роботу редакції.

Ми є найбільшим за аудиторією незалежним ресурсом про українське минуле. Від моменту заснування «Історична правда» — це більше 21 мільйона користувачів, більше 11 тисяч науково-популярних, наукових та полемічних публікацій, 600 авторів, 7 спецпроектів.

«Історична правда»: Не закриваємося. Змінюємося!