Меценат пам'ятника Катерині ІІ в Одесі проти музеєфікації фаворитів

З скандально відомого пам'ятника "Засновникам Одеси" планують зняти чотири скульптури фаворитів Імператриці, які є оригіналами.

Про це повідомляє прес-служба компанії "ІНКОР-груп", яка була меценатом при спорудженні пам'ятника. 

В управлінні культури та туризму Одеської міськради посилаються на націоналістів, які свого часу виступали проти реставрації пам'ятника, а тепер звернулися з позовом до суду, стверджують у компанії.

"Ці статуї - пам'ятник культурної спадщини та представляють історичну цінність, але зараз починають руйнуватися. Крім цього фігури знаходяться на балансі у музею Блещунова, тому їх потрібно тримати і зберігати в музеї", - повідомила начальник управління культури та туризму міськради Тетяна Маркова.

Українці, які створили імперію. Помічник Катерини ІІ бюрократ Безбородько

Думку чиновника заперечив меценат комплексної реконструкції Катерининської площі та відтворення пам'ятника Катерині ІІ - гендиректор компанії "ІНКОР-груп" Руслан Тарпан.

"Заяви про те, що фігури Григорія Потьомкіна, Платона Зубова, Йосипа Дерібаса і Франца Деволана руйнуються, не мають під собою ніяких підстав. - зазначив Тарпан. - Я нагадаю, до реставрації ці дивом уцілілі фрагменти пам'ятника стояли під відкритим небом у внутрішньому дворі Одеського історико-краєзнавчого музею та перебували в більш ніж жалюгідному стані. Для реставрації фігур ми запросили найкращих реставраторів, яким вдалося відтворити фігури, відновивши навіть окремі деталі, такі як шпаги та ордени".

За словами Тарпана, "у країнах, де шанують свою історію, дійсно, є практика створення копій пам'ятників. Але не для того, щоб замінювати ними оригінали, а для того, щоб копії стояли в музеях. Кращим виходом із такої ситуації було б вивести фігури з музейної колекції і перевести в статус пам'ятника".

До 2010 року Руслан Тарпан був лідером депутатської фракції "Народна опозиція" (блок Наталії Вітренко) Одеської міськради.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.