АНОНС: ПРЕЗЕНТАЦІЯ "БІБЛІОТЕКИ ІСТОРИЧНОЇ ПРАВДИ" У ЛЬВОВІ

Редакція "Історичної правди", Посольство Республіки Польща, видавництво "Дух і Літера", а також Центр досліджень визвольного руху запрошують Вас на презентацію книжки журналіста, історика, постійного автора "Історичної правди" Олександра Зінченка

Презентація відбудеться в рамках 18-го Форуму видавців у Львові.

 

"Година папуги" - це перша книжка, яка так докладно розповідає про трагедію Катині і про її українські сторінки.

Розслідування Олександра Зінченка на цю тему тут і тут

Ця історія почалася у Львові, Луцьку, Тернополі, продовжилася у Путівлі та Старобільску, і закінчилася для більшості її учасників у Харкові.

У Харкові за кілька весняних тижнів 1940-го року розстріляли майже 4 000 чоловік.

...На довоєнних ярмарках дресирований папуга шарманщика витягав записки з пророцтвами. У таборі військовополонених в українському Старобільську чекісти так само у незбагненому порядку викликали бранців. Той час бранці назвали "Годиною папуги".

Олександр Зінченко, один із авторів документального фільму "Катинь: листи з раю" , розповідає у своїй першій книзі про те, як доля когось відправляє на смерть, а комусь лишає життя.

Це вже друге видання книжки «Година папуги». Перший наклад був вичерпаний вже незабаром після виходу книжки у квітні цього року.

"Появу книжки "Година папуги" Олександра Зінченка, яка являє українську точку зору на катинський злочин, вважаю особливо важливою для нас, поляків. Сталінські злочини, скоєні щодо Українського народу, перевершують усе, свідками чого ми були у ХХ столітті".

 Анджей Вайда,

кінорежисер, лауреат премії "Оскар"

"Людям думаючим варто прочитати книжку Олександра Зінченка. Вона дає щедру поживу для голови і серця - за що її авторові належиться заслужене визнання і велика подяка".

Ярослав Грицак,

Історик

 

"Постійний автор "Історичної правди" Олександр Зінченко написав прекрасну книгу і про історичний, і про людський вимір цієї трагедії. Її повинні прочитати ті, хто дотепер розповідає про Сталіна, "ефективного менеджера", і лукаві - мовляв, треба менше говорити про історію, а дивитись у майбутнє..."

Вахтанг Кіпіані,

журналіст, головний редактор сайту "Історична правда"

 

Резенцію Вахтанга Кіпіані на книжку „Година папуги" можна прочитати тут

 

Презентація першої книжки серії "Бібліотека Історичної Правди" відбудеться у суботу,  17 вересня 2011 р. у львівському Музею-меморіалі "Тюрма на Лонцького" за адресою вул. С.Бандери, 1

Початок - о 14.00.

Вхід вільний.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.