Закарпатські депутати відмовилися виконувати гімн Угорщини

Депутати Береговської райради Закарпатської області відмовилися від виконання державного гімну Угорщини перед початком сесійних засідань.

Про це повідомляє УП з посиланням на "Комерсант-Україна".

9 вересня вони скасували своє рішення від 17 червня про виконання гімну Угорщини разом із гімном України перед початком сесійних засідань, задовольнивши протест міжрайонної прокуратури Закарпатської області.

Як розповів газеті заступник голови Береговської райради Адальберт Браун, виконання угорського гімну на початку засідань скасували, щоб уникнути національної ворожнечі.

"Рішення було ухвалене більшістю голосів. Із 54 присутніх у залі депутатів за скасування проголосували 48 (усього в райраді 62 депутати). Від голосування утрималися тільки 6 депутатів від "КМКС Партія угорців України", - сказав Браун.

1938: угорські війська окуповують Ужгород і Мукачево (ВІДЕО)

Він уточнив, що хоча рішення скасувати виконання гімну сусідньої країни ухвалене лише тепер, за останні 2,5 місяці гімн Угорщини в Береговській райраді не пролунав жодного разу.

Раніше Браун пояснював, що рішення виконувати угорський гімн разом із українським перед початком засідань було ухвалене на підставі закону "Про національні меншини", оскільки 85% населення району становлять етнічні угорці.

У листопаді 2010 року у Береговому відбувся референдум щодо перейменування міста на угорську назву Береґсас, але на нього прийшло менше половини виборців.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.