Оголошено конкурс на краще фото замків і палаців

Стартував всеукраїнський конкурс фотографії "Жива давнина", оголошений Управлінням охорони об'єктів культурної спадщини Одеської ОДА, інформаційним агентством "Вікна-Одеса" та комунальним підприємством "Фортеця".

Про це повідомляє "Рідна країна".

За інформацією організаторів, на конкурс приймаються фотографічні зображення старовинних замків, фортець та палаців, що збереглися на території країни. Вітаються роботи, котрі відображають не лише архітектурний вигляд історичної споруди, а й сьогодення пам'ятки - жанрові замальовки, пов'язані з палацом, замком чи фортецею, життям людей навколо них тощо.

У конкурсі можуть брати участь усі бажаючі - як професійні фотографи, так і аматори. Кінцевий термін подання робіт - 15 листопада 2011 року.

Підсумки конкурсу будуть оголошені 21 листопада 2011 року в місті Одеса. Переможці отримають грошові винагороди та спеціальний приз від Фонду Миколи Томенка "Рідна країна".

Окрім того, з 21 листопада відібрані на конкурс роботи будуть експонуватися у відкритому доступі в галереї "Уніон" (м. Одесса) та в Аккерманській фортеці (м. Білгород-Дністровський Одеської обл.).

З детальними умовами конкурсу можна ознайомитися тут. 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.