На "Театральній" треба створювати не Музей Києва, а Музей Корупції

Тепер всі забудовники будуть порушувати закон, будувати без дозволів і де завгодно, бо в КМДА завжди готові піти назустріч порушникам, вважають учасники круглого столу "Музей історії Києва: минуле, майбутнє, сьогодення".

До такої точки зору вони прийшли, обговорюючи заяву голови КМДА Олександра Попова щодо розміщення музею у скандально відомому недобудованому торгівельному комплексі біля метро "Театральна".

Про це повідомила прес-служба депутата Київради, голови комісії Київради питань культури та туризму Олександра Бригинця.

"Відповідно до рішення комісії, ініційованої Миколою Азаровим, інвестор мав витратити десятки мільйонів гривень на те, щоб знести будівлю, облаштувати територію і відновити сквер, - нагадав Бригинець. - Але київська влада запропонувала інший варіант - забудовник віддає будівлю місту і проголошується меценатом. Таким чином, руйнуючи історичний простір і завдаючи шкоди київській громаді, влада економить гроші забудовнику".

Учасники круглого столу вважають, що це нонсенс, коли на незаконно виділеній земельній ділянці знищили сквер, руйнують пам′ятки архітектури - театр і будинок за новобудовою, новобудова загрожує руйнації метро, стосовно чого існують експертні висновки, а будівництво триває.

"У всьому світі за руйнування пам'яток передбачена кримінальна відповідальність, а у нас дають статус мецената. З яких пір скупка і перепродаж краденого називається меценатством?", - обурена координатор громадської ініціативи "Кияни проти руйнації Києва" Ірина Нікіфорова.

Нікіфорова іронічно додала, що якщо вже в будинку на "Театральній" і створювати музей, то тільки Музей корупції.

Голова комісії з питань культури нагадав, що доки Попов публічно заявляв про необхідність знесення будівлі на вул. Б. Хмельницького, 7, паралельно проводилися переговори, внаслідок яких забудовник прийняв рішення продати приміщення і земельну ділянку двом меценатам (один з яких є власником будівництва).

"Меценати", в свою чергу, заявили про рішення подарувати цю будівлю киянам для розміщення в ньому експозиції Музею історії Києва.

Крім того, Попов повідомив, що була проведена додаткова експертиза щодо впливу цього будинку на ґрунт, метро і прилеглі будинки, яка показала, що споруда не несе жодних загроз, хоча експертиза (як і комісія Азарова, що була проведена раніше, визнала цю споруду потенційно високонебезпечною).

У 2004 році Музей історії Києва був виселений із Кловсього палацу, який після реконструкції віддали у користування Верховного Суду України.

На сьогоднішній день частина колекції Музею виставлена на 4 і 5-му поверхах Палацу мистецтв "Український дім". Оскільки зазначеної площі не вистачає для усієї колекції музею, його фонди розміщені у приміщеннях Музею Булгакова та "будиночку Петра I".

Раніше голова КМДА Олександр Попов заявляв, що Музей історії Києва буде розміщений у скандальній забудові над станцією метро "Театральна".

 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.