Кузьмук не збивав російський Ту-154 над Чорним морем - суд

Господарський суд Києва відмовився задовольнити позов російської авіакомпанії "Сибір" у справі про катастрофу російського пасажирського лайнера Ту-154, який був нібито збитий ракетою під час навчань у 2001 році. Хто збив - невідомо, але не українці.

Про це повідомляє "Дельфі" з посиланням на РІА "Новості".

"Ми виграли цю справу, - повідомив адвокат Міноборони України Андрій Козлов. - Суд оголосив резолютивну частину - в позові відмовлено повністю".

Нагадаємо, що літак Ту-154 авіакомпанії "Сибір", котрий виконував рейс Тель-Авів - Новосибірськ, зазнав катастрофи у жовтні 2001 року . Загинули всі 66 пасажирів і 12 членів екіпажу.

За раніше озвученим висновків Міждержавного авіаційного комітету (МАК), російський Ту-154 авіакомпанії "Сибір" був збитий зенітною ракетою, випущеною комплексом С-200В з району Феодосії в Криму. В день катастрофи, 4 жовтня 2001 року, там проводилися військові навчання української армії.

Російські експерти встановили, що корпус літака отримав "множинні пробоїни від металевих предметів сферичної форми, що відповідають елементам ураження бойової частини зенітної ракети". В МАКу наполягають, що це була українська ракета, над якою військові втратили контроль під час навчань.

Юридично Україну не визнали винною в події, проте український МЗС перерахував родичам загиблих $ 7,8 мільйона. Україна виплатила сім'ям загиблих моральну компенсацію в розмірі $200 000 на кожного загиблого.

У 2004 році авіакомпанія "Сибір" подала позов до Господарського суду Києва проти Міноборони та Держказначейства України, в якому вимагала стягнути з них $15,32 млн.

У січні цього року українська комісія оголосила про те, що ракета не збивала Ту-154. До такого висновку прийшла комісія Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ).

Як випливає з висновку КНДІСЕ, під час підриву бойової частини ракети відстань до літака мала становити 780 метрів. У такому випадку в літак потрапило б "до трьох вражаючих елементів". "Знищення літака при таких умовах є практично неможливим", - заявили в КНДІСЕ, при цьому не вказуючи інших можливих причин катастрофи Ту-154.

На проведення додаткової експертизи в КНДІСЕ наполягли в Міноборони Україні, де заперечують, що лайнер був збитий саме українською ракетою.

На думку українських експертів, літак не був збитий ракетою, як вважалося раніше, а вибуховий пристрій міг знаходитися зовні або всередині Ту-154. Зокрема, це міг бути вибуховий пристрій, розташований "між стелею внутрішньої частини літака" і його корпусом.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.