Спецпроект

Музей історії Києва виселяють ще й із "будиночку Петра"

Музей історії Києва намагаються виселити із орендованого приміщення по вул. Костянтинівська 6/8 - "Будинку Петра".

Про це повідомив голова постійної комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець.

За його словами, зараз троє співробітників музею зачинилися в приміщенні з метою недопущення виселення Музею та збереження фондів закладу культури.

"В "будиночку Петра" знаходяться унікальні експонати Музею історії Києва, які не можна перевозити, поки музею не буде надане єдине приміщення", - наголосив Бригинець. - Поспішне перевезення фондів музею загрожує руйнації унікальної колекції. Особливо це стосується відреставрованої деревини, скла, фрескового розпису, металевих виробів, керамічних форм. Такі дії будуть безвідповідальними стосовно унікальних колекцій матеріалів Києва V-XVIII ст.ст."

Вчора комісія Київради з питань культури та туризму звернулась до голови КМДА О.Попова з проханням надати доручення відповідним службам не виселяти Музей історії Києва з "Будинку Петра" та позитивно вирішити питання щодо продовження терміну оренди музеєм цього приміщення до надання йому постійної відповідної будівлі.

У 2004 році Музей історії Києва був виселений із Кловсього палацу, який після реконструкції віддали у користування Верховного Суду України.

На сьогоднішній день частина колекції Музею виставлена на 4 і 5-му поверхах Палацу мистецтв "Український дім". Оскільки зазначеної площі не вистачає для усієї колекції музею, його фонди розміщені у приміщеннях Музею Булгакова та "будиночку Петра I".

Раніше голова КМДА Олександр Попов заявляв, що Музей історії Києва буде розміщений у скандальній забудові над станцією метро "Театральна".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.