Спецпроект

Янукович приїхав на ювілей книги, на якій присягав під час інавгурації

У селi Пересопниця (Рiвненська область) у понедiлок тривають урочистостi з нагоди 450-рiччя рукописного Пересопницького Євангелiя - одного з перших українських текстiв.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

В рамках урочистостей у понедiлок вiдкрито археологiчний комплекс "Пересопниця", будiвництво якого здiйснювалося пiд патронатом президента України В. Януковича. Глава держави бере участь в урочистостях.

Ранiше на шляху проходження президентського кортежу з Рiвного до села Пересопниця, трасу пiкетували близько 20 представникiв ВО "Свобода". У самому селi Пересопниця перед входом до археологiчного комплексу "свободiвцi" скандували "Ганьба!" i "Геть Табачника!". Мiнiстр освiти Дмитро Табачник також бере участь в урочистостях.

Пересопниця - колишнiй центр удiльного князiвства в XII-XIII столiттях, перша лiтопина згадка про мiсто датується 1149 роком.

Пересопницьке Євангелiє стало першим перекладом Святого Письма на мову, близьку до народної. Над книгою працювали настоятель Пречистинского монастиря Григорiй i чернець цiєї обителi Михайло Василевич. Книгу замовила i дала грошi на її перепис княгиня Анастасiя Заславська.

Робота над Євангелiєм тривала з 1556 до 1561.

Книга становить собою манускрипт, вагою 9,3 кг, складається з 482 пергаментних сторiнок. Текст виконано темно-коричневим чорнилом iз застосуванням червоної фарби для нумерацiї роздiлiв, видiлення заголовних букв, а також рiзних примiток. Книга оправлена в дубовi дошки, обтягнутi зеленим оксамитом, текст багато iлюстрований.

Євангелiє зберiгається в Нацiональнiй бiблiотецi iм. В. Вернадського НАНУ. З 1991 року на Пересопницькому Євангелiї президенти Українi присягають на вiрнiсть народовi України.

Раніше повідомлялося, що на 450-річчя Пересопницького євангелія будуть запрошені - крім українського - також президенти Росії, Білорусі, Болгарії та Сербії.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.