Спецпроект

Музей історії Києва поселять у скандальній забудові на "Театральній"

Музей історії Києва буде розміщений у будівлі на вулиці Богдана Хмельницького, 7 (поблизу ст. метро "Театральна").

Про це повідомляє "УП.Київ" із посиланням на прес-службу КМДА.

"У результаті складних переговорів з інвестором було досягнуто домовленості про безкоштовну передачу будівлі на вул. Богдана Хмельницького, 7 у власність киян", - заявив голова КМДА Олександр Попов.

Також він зазначив, що інформація, яку розповсюджують деякі депутати, зокрема Олександр Бригинець, відносно розташування експозиції та фондів Музею історії Києва у четвертій вежі Київської фортеці - не відповідає дійсності.

"Декілька місяців тому я мав розмову із директором музею щодо можливого розміщення експозиції у будівлі на вул. Богдана Хмельницького, 7 і, лише заручившись його підтримкою, розпочав переговори з інвестором", - підкреслив Попов.

Він також наголосив, що готовий розглянути пропозиції людей, які проживають у сусідньому будинку, і для кого сусідство із будівлею на вул. Богдана Хмельницького, 7 створює певний дискомфорт, стосовно обміну їхніх помешкань на квартири в інших районах міста.

"Таким чином ми могли б врахувати й інтереси громади міста, і тих, хто проживає у сусідньому будинку", - сказав Попов.

Також він зазначив, що оскільки у будівлі на вул. Богдана Хмельницького, 7 буде розміщено не торговельні ряди, а музейні експонати - це суттєво зменшить навантаження на підземну інфраструктуру, "чого так боялися кияни".

Раніше опозиція заявляла, що міська влада виселяє Музей історії Києва з "будинку Петра" на Подолі, внаслідок чого археологічні фонди науковців можуть бути втрачені.

Як відомо, на Богдана Хмельницького, 7 вже протягом 5 років ведеться скандальне будівництво, проти якого виступають жителі району та активісти міста.

У 2007 році будівництво в районі станції метро "Театральна" було визнано небезпечним для метро. Після цього Київрада скасувала своє попереднє рішення про землевідведення, але забудовник із цим не погодився і оскаржив його в суді.

Будівництво відновилося на початку грудня 2010 року.

У 2010 році Попов пообіцяв розібратися зі скандальним будівництвом.

28 березня Київський апеляційний господарський суд визнав його незаконним, проте наразі воно триває.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.