Спецпроект

ГАЗЕТА "ДЕНЬ" ВІДКРИЛА САЙТ, ПРИСВЯЧЕНИЙ ІСТОРІЇ

До свого 15-ліття щоденна всеукраїнська газета "День" запустила веб-сайт "Україна Incognita".

Про це повідомляє "Телекритика" з посиланням на "День".

Сайт містить електронний варіант історичних та краєзнавчих матеріалів, які протягом 15 років публікувалися на сторінках газети, а також у виданнях бібліотеки "Україна Incognita", яка налічує 11 книг.

На веб-ресурсі міститимуться традиційні для газети рубрики: "Історія і Я", "Маршрут №1", "Сімейний альбом України" (дослідження забороненої в радянські часи теми - історії українських родів та родин), віртуальний фонд найкращих музеїв України.

Є також інтерактивна "інтелектуальна карта України". Повідомляється, що до її створення долучатимуться читачі, відтворюючи минуле свого регіону.

Окрім того, на сайті є рубрики "TOP-книги, які варто прочитати", "Інтелектуальний календар", "Полеміка", які доповнюватимуть загальний образ сайту та його заявлену ключову мету - "формування неспотвореної історичної пам'яті українців".

Сайт розпочав роботу 18 серпня.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.