Спецпроект

Історичний ритуал з Хлопчиком, що пісяє, виконає дівчинка

В День незалежності України 24 серпня у Брюсселі наймолодша українська оперна співачка, 10-річна Соломія Лук'янець одягне символ міста - статую-фонтан Manneken Pis ("Хлопчик, який пісяє") - у костюм князя Ярослава Мудрого.

Про це УНІАН повідомив президент Європейської асоціації українців, яка виконує ритуал вбрання хлопчика, Олексій Толкачов.

За задумом, у день 20-річчя Незалежності України нашу країну у Брюсселі має представляти "людина-легенда", яка своїм талантом, здобутками або творчістю може символізувати потенціал України. Цього року організатори звернули увагу на молоді таланти, які мають всі шанси стати "легендами".

"Ми вирішили запросити у Брюссель Соломію Лук'янець, яка володіє унікальним оперним голосом з діапазоном у три октави", - вважає Толкачов.

Він висловив упевненість, що талановита дівчинка нікого не залишить байдужим у Брюсселі.

Минулого року брюссельского "Хлопчика, який пісяє" одягала у костюм козака найсильніша людина планети - Василь Вірастюк.

"Маннекен Піс" ("Хлопчик, що пісяє") в українському національному вбранні. 24 серпня 2007 року

Торік Україну у Брюсселі представляв найсильніший чоловік планети Василь Вірастюк.

Акція Ukrainian Manneken Pis відбудеться 24 серпня у Брюсселі і супроводжуватиметься урочистим прийомом у мерії - в старовинній ратуші на Гранд Плац, пішою ходою середньовічними вулицями та святковими гуляннями за участю української діаспори.

Ключовою подією свята стане одягання всесвітньо відомого брюссельського "Хлопчика, що пісяє" у костюм Ярослава Мудрого представниками муніципалітету Брюсселя і делегатами від України.

Тренувальна примірка костюма Ярослава Мудрого. Фото УНІАН

"Хлопчик, що пісяє" - візитна картка Брюсселю, мініатюрна бронзова статуя-фонтан, яка існує мінімум з XVII-го сторіччя. Існують різні історичні версії обставин появи статуї.

Традиція одягання статуї голого хлопчика, котрий справляє малу нужду, в різноманітні костюми налічує понад 300 років та бере початок від курфюрста Баварії Максиміліана II Еммануїла, який у 1698 році подарував перший одяг для статуї. Далі традицію продовжив король Франції Людовік XV, передавши Брюсселю костюм із золотої парчі.

На сьогодні скульптура вже має до 1 тис. костюмів, презентованих представниками різних народів.

Українці вперше взяли участь в одягання Manneken Pis у 2007 році, коли Європейська асоціація українців подарувала Брюсселю костюм українського козачка. Відтоді святкування Дня незалежності України у Брюсселі стало традиційним.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.