Спецпроект

У "тюрмі на Лонцького" покажуть кінопропаганду

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" запрошує на вільний перегляд програми фестивалю "КіноЛев".

Про це повідомила прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Фільми демонструватиметься у музейному кінолекторії 21-25 серпня за адресою Львів, вул. С. Бандери, 1 (вхід з вул. К. Брюллова).

Національний музей "Тюрма на Лонцького" - меморіал, що вшановує пам'ять років боротьби за незалежність України та тисяч людей, які за несхитну позицію здобути свободу батьківщині стали жертвами каральних органів окупаційних режимів.

Наскрізною темою цьогорічного фестивалю "КіноЛев" стане програма "Кіно як пропаганда".

Художні та документальні фільми, що увійшли до цієї програми - авторські роботи радянських, німецьких, американських, французьких кінорежисерів різних періодів XX ст.

У середу, 24 серпня, у музейному кінолекторії заплановано показ стрічок українських кінематографістів. Продовжить святкову програму акція "Незалежна кіно ніч на пленері", яка відбудеться на подвір'ї музею-меморіалу від смерку - до світанку Незалежності 25 серпня.

Вхід вільний.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.