Спецпроект

У Львові хочуть відкрити музей фехтування (МАЛЮНКИ)

Президент федерації фехтування Львівської області Василь Бусол хоче відкрити музей фехтування у Львові.

Про це повідомляє Zaxid.net.

Йдеться про будівлі в історичному центрі міста, на вул. Руській, 20, де раніше при товаристві "Сокіл-Батько" було відкрито один з перших в Україні гуртків з фехтування.

Позиція з одного із перших відомих манускриптів, присвячених бою холодною зброєю - італійського Flos Deullatorum (1409 рік)

Зі слів президента федерації, на сьогодні частину приміщення використовує комунальна 1-ша міська поліклініка, натомість школа фехтування на сьогодні використовує приміщення за орендну платню.

 Ілюстрація до підручника з фехтування, складеного німецьким майстром Пітером фон Данціґом (1452)

"Було б добре, якби приміщення передали школі фехтування на пільгових умовах оренди. У цьому приміщенні можна було б створити музей фехтування, штаб-квартиру федерації фехтування", - сказав Василь Бусол.

 Натхненна новою іспанською школою фехтування книга Жирара Тібо з Антверпена Académie de l'Espée (1628)

Він додав, що це питання він неодноразово піднімав, однак його досі не вдалося владнати з місцевою владою.

Як правильно робити випад. Ілюстрація з книги поляка Войцеха Заблоцького "Мистецтво володіння шаблею" (1830) 

Водночас директор ДЮСШ № 2 (у якій викладають фехтування) Ольга Винницька наголосила, що у Львові уже давно варто створити фехтувальний центр.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.