Спецпроект

Львів боїться, що Золочівський замок впаде, як вежа у Кам'янці

Львівська обласна рада звернеться до Кабінету міністрів з проханням виділити кошти з державного бюджету для порятунку Золочівського замку.

Про це ZAXID.NET повідомили у прес-службі Львівської обласної ради.

11 серпня на засіданні постійної комісії з питань культури, історико-культурної спадщини, духовного відродження та ЗМІ Львівської обласної ради депутати вирішили підготувати звернення до Кабінету міністрів України про потребу виділення коштів на порятунок пам'ятки  архітектури національного значення - Золочівського замку.

Нині від стихії обвалився дах однієї з веж цієї унікальної пам'ятки архітектури. Відповідно до проектно-кошторисної документації, на ремонтні роботи у Золочівському замку треба близько 3 млн грн.

5 серпня обвалився дах однієї з веж Золочівського замку, про що повідомив 9 серпня на позачерговій сесії Львівської обласної ради директор Львівської національної галереї мистецтв Борис Возницький.

За його словами, руйнування вежі стало наслідком стихії, яка мала місце наприкінці липня - на початку серпня.

Нагадаємо, 1 серпня від тривалих злив зруйнувалася Нова (Велика) вежа Старої фортеці в Кам'янці-Подільському.

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.