Спецпроект

"РЕГІОНАЛИ" ГОРЛІВКИ ОБІЗВАЛИ СТУСА "ФАШИСТОМ"

У Горлівці Донецької області, на сесії міськради, депутати не підтримали встановлення у місті погруддя поетові-дисиденту Василю Стусу біля школи, де він учителював.

Про це повідомляє ТСН.

За словами присутніх на засіданні, під час обговорення даного питання, депутати від Партії регіонів обізвали письменника "бандерівцем", "фашистом" та звинуватили у "вбивстві наших дітей".

Всього на сесії зареєструвалися 68 депутатів. Віддали свої голоси за встановлення погруддя лише 13 депутатів із необхідних 39.

Варто відзначити, що ні місто, ні бюджет не несли б ніяких витрат на встановлення бюсту. Усі кошти повинна була виділити Горлівська міська партійна організація ВО "Свобода".

Микола Пижов, який виступав проти встановлення погруддя, заявив, що в Горлівці вже є музей Стуса і одна зі шкіл міста названа його ім'ям, хоча "для соціально-економічного розвитку міста Горлівки Стус нічого не зробив".

Натомість депутат запропонував встановити пам'ятники людям, які жили, працювали, захищали Батьківщину від німецько-фашистських загарбників. За словами Пижова, це і маршал Радянського Союзу Іван Пересипкін, Герой Радянського Союзу Борис Котов і інші".

Василь Стус (1938-1985) - український поет, дисидент, політв'язень, помер в ув'язненні. З 2005 року - Герой України.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.