Спецпроект

У Сатанові буде пам'ятник воїнам - українцям, полякам і євреям (ФОТО)

16 серпня о 12-00 в селищі Сатанів (Городоцький р-н Хмельницької обл.) біля мурів середньовічної міської брами відбудеться урочисте відкриття пам'ятного знака "В пам'ять усіх захисників Сатанова, які загинули на його стінах".

Про це ІП повідомила прес-служба Городоцької райдержадміністрації.

"У часи лихоліття, коли на Сатанів нападали татарські та турецькі орди, представники усіх трьох громад разом виходили на стіни міста, аби дати відсіч загарбникам, - йдеться в анонсі прес-служби. - Не було різниці, де українець, де поляк, де єврей. Усі билися за свою рідну землю та місто".  

Городоцька влада нагадує про події 1679 року, коли турецькі яничари, розлючені шаленим опором, вирізали близько 4-х тисяч городян, не роблячи різниці на етнічну та релігійну приналежність.

Сатанів - маленький Кам'янець-Подільський (ЕКСКУРСІЯ)

За повідомленням РДА, метою встановлення пам'ятного знака є не лише вшанувати земляків і нагадати про героїчну звитягу предків, але й сприяти міжнаціональній злагоді в Україні.

На сьогодні це перший в Україні спільний пам'ятник українським, польським та єврейським воїнам XVI-XVIII ст.

Міська брама ранньомодерного Сатанова. Тут буде пам'ятний знак

В рамках церемонії відкриття представники різних конфесій (християнські священики та рабин) відправлять службу за загиблими оборонцями міста.

У червні сатанівські школярі впорядкували місцеве єврейське кладовище - унікальну пам'ятку XVI-XVIII сторіччя.

Минулого тижня повідомлялося, що унікальна сатанівська синагога - крім релігійної функції, вона була ще й частиною оборонних укріплень міста - перебуває на межі знищення.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.