Спецпроект

Заступник губернатора збрехав про церковний дозвіл руйнувати пам'ятки?

Знесення православного хреста, встановленого на Хортиці на кургані біля Музею історії запорізького козацтва 19 років тому, викликало несприйняття у глави Запорізької єпархії Луки.

Дерев'яний хрест, встановлений козаками біля Музею запорізького козацтва на Хортиці 19 років тому, до 1-ої річниці Незалежності, був демонтований без благословення церковної влади.

"Після ознаменування першої річниці Незалежності нашої держави на найвищій точці острова Хортиця було встановлено Святий Хрест, який за задумом мав захищати нашу молоду державу від усіляких спокус, - цитує прес-служба Запорізької єпархії владику Луку. - Після освячення єпископом Василієм біля підніжжя Святого Хреста відбувалися усі значущі заходи нашого православного козацтва. І сьогодні ми є свідками того, як цей Святий Хрест було, м'яко кажучи, демонтовано: не спитавши благословення не те що правлячого архієрея, а й навіть простого священика, Хрест було безжально скинуто з горба".

Нагадаємо, що раніше перший заступник голови Запорізької ОДА Олексій Литвин повідомив, що демонтаж 19-річного хреста для "модернізації" кургану було здійснено з благословення архієпископа Запорізького і Мелітопольського Луки.

"Мені зателефонував перший заступник губернатора, який запевнив, що замість демонтованого буде встановлений новий гранітний триметровий Хрест, - стверджує натомість владика Лука. - Але, ознайомившись з проектом реконструкції горба, ми не бачимо на ньому Святого Хреста".

На місці встановленого в 1992 році православного хреста запорізька влада хоче встановити найвищий в Україні флагшток для державного прапора.

За даними керівництва Національного заповідника "Хортиця", завдяки новому флагштоку на Хортиці "полотнище державного прапора підніметься на рекордну висоту: 85-90 метрів: 15 метрів - висота кургану, 40 метрів - висота хортицьких скель над водою у місці установки і 30-35 метрів - висота самого флагштоку".

Проектом створення найвищого флагштоку в Україні, за даними ОДА, передбачено також облаштування оглядового майданчика на вершині кургану, де його буде встановлено, будівництво зручної для підйому пішохідної естакади і установку скульптурної композиції, присвяченої козацькому минулому Запорізького краю.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.