Спецпроект

Львівська облрада хоче святкувати 20-річчя Незалежності з Бандерою

Сьогодні на позачерговій сесії Львівської обласної ради депутати ухвалили заяву щодо рішення Вищого адміністративного суду України про визнання незаконним присвоєння Степанові Бандері та Романові Шухевичу звання Героя України.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на прес-службу Львівської обласної ради. 

В тексті заяви, яку виголосив голова Львівської обласної ради Олег Панькевича, наголошується на тому, що "рішення Вищого адміністративного суду України, який залишив чинними постанови Донецького окружного адміністративного суду та Донецького апеляційного адміністративного суду про визнання незаконними Указів Президента України Віктора Ющенка про присвоєння Степанові Бандерi та Романові Шухевичу звання Героя України, є політично ганебним та юридично нікчемним".

На думку обласних обранців, суд, ухвалюючи рішення, "керувався не правовими підставами, а політичною вказівкою з Банкової".

"Ми вважаємо, що необхідно добиватися справедливості в інших судах, зокрема міжнародних, - йдеться у тексті заяви. - Але найважливіше – українофобському тиску на нашу свідомість ми повинні протиставити щире, всенародне, загальнонаціональне вшанування справжніх героїв Нації. 20-річчя Незалежності України – це добра нагода продемонструвати наші почуття і переконання".

Також обласні депутати закликали всіх жителів Львівщини відзначити ювілей української Незалежності під гаслом "Бандера, Шухевич – Герої України!":

"Прийдімо всі 24 серпня до пам`ятника Героєві України Степану Бандері у Львові, а також в інших містах Львівщини. Відсвяткуймо цю річницю в товаристві ветеранів УПА, котрі, як ніхто, причетні до цього свята, і покажімо, що замовні рішення судів для нас нічого не варті".

Як інформує прес-служба, сесія також вирішила звернутися до місцевих рад із пропозицією підтримати заяву обласної ради. За таке рішення проголосувало 80 депутатів із 85 зареєстрованих на сесії.

Вчора "примітивну судову тяганину з позбавленням звань Героя України Бандери і Шухевича" засудила Львівська міська рада.

Нагадаємо, 2 серпня Вищий адміністративний суд України підтвердив незаконність присвоєння Бандері та Шухевичу звання Героя України.

Наступного дня в.о. міністра юстиції Інна Ємельянова заявила, що це рішення ВАСУ може бути оскаржене у Верховному Суді.

Тепер в Україні залишилося 252 особи, яким присвоєно звання Героя України.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.