Спецпроект

Синагога в Сатанові може впасти так само, як вежа у Кам'янці

Православний і римо-католицькі священики, працівники культури, громадські діячі, краєзнавці, представники влади б'ють на сполох з приводу катастрофічного стану визначної пам'ятки архітектури Поділля синагоги-фортеці в Сатанові.

Приводом для цього стала новина про руйнування Нової (Великої) вежі Кам'янець-Подільської фортеці, повідомляє Релігійно-інформаційна служба.

Автори звернення, яке отримала РІСУ, застерігають, що подібна доля може спіткати іншу пам'ятку XVI-го сторіччя - синагогу в Сатанові, яка є пам'яткою архітектури та історії національного значення.

"Як і замок в Кам'янці-Подільському, її зводили неприступною твердинею. Потужні, двометрової товщини, стіни оборонної синагоги були розраховані, аби витримати гарматний обстріл. Під час неодноразових татарських та турецьких нападів вони й витримували, - йдеться у зверненні. - На жаль, на сьогодні ці мури вкриті мереживом тріщин, що швидко розростаються. Якщо не вжити термінових заходів, уже найближчим часом цю історичну, художню та духовну пам'ятку чекає доля Великої вежі".

На думку підписантів, ця втрата стане вже безповоротною - унікальне коробове склепіння, яким вона перекрита, навряд чи може бути повторене. Обвал також знищить і вирізаний з каменю високохудожній бароковий арон-кодеш XVIII ст. - його теж навряд чи вдасться відтворити.

Про Сатанівську синагогу та інші пам'ятки унікального містечка (ЕКСКУРСІЇ)

"На превеликий жаль, у районному бюджеті відсутні кошти навіть на найнеобхідніші  аварійно-консерваційні роботи, не кажучи вже про повноцінну реставрацію, - стверджують автори звернення. - Тож звертаємося до усіх небайдужих, у першу чергу до бізнесменів-євреїв - врятуйте цю давню пам'ятку! Якщо для нас, українців та поляків, - це унікальна історична та високохудожня споруда, то для євреїв це ще й не аби яка святиня. Нагадаємо, що оборонна синагога в Сатанові є чи не найвизначнішою пам'яткою юдаїки не лише в Україні, але й усій Східній Європі".

Під зверненням  підписалися: Альберт Собков, селищний голова Сатанова; Олег Федоров, завідувач відділу культури та туризму Городоцької РДА; протоєрей Володимир Наглій, священик православного Свято-Троїцького монастиря, сел. Сатанів; священик Віктор Лутковський, настоятель римо-католицького храму Святого Станіслава, м. Городок Хмельницької обл.; священик Владислав Зарічний, ректор Інституту богословських наук, м. Городок; Борис Слободнюк, позаштатний співробітник служби охорони культурної спадщини Хмельницької ОДА, доглядач сатанівської синагоги на громадських засадах; Борис Коваль, генерал-майор запасу (м. Хмельницький); Оксана Походонько, директор районного будинку культури; Станіслав Гуменюк - художник, заслужений діяч культури і мистецтв Польщі; Ігор Олійник, краєзнавець.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.